Костенко Анатолій Олександрович

Анатолій Олександрович Костенко (нар. 29 березня 1920, Іванівка — пом. 23 лютого 1996, Дніпропетровськ) — український живописець; член Спілки художників України з 1963 року. Чоловік графіка Вікторії Костенко^[1].

Анатолій Олександрович Костенко
Народження	29 березня 1920(1920-03-29) Іванівка
Смерть	23 лютого 1996(1996-02-23) (75 років)
	Дніпро
Країна	Україна
Жанр	пейзаж, станковий живопис
Навчання	Харківський художній інститут
Вчитель	Світличний Єфрем Павлович
Діяльність	художник
Член	Національна спілка художників України
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костенко.

Біографія

Народився 29 березня 1920 року в селі Іванівці (тепер смт Херсонської області, Україна). Брав участьу німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня (6 квітня 1985)^[2]. У 1946—1950 роках навчався у Харківському художньому інституті (викладачі Єфрем Світличний, Олексій Кокель, Борис Косарєв, Йосип Дайц).

У 1951–1992 роках працював на Дні­пропропетровському художньо-виробничому комбінаті. Учасник обласних (з 1952 року) та всеукраїнських (з 1960 року) мистецьких виставок. Персональна — у Дніпропетровську у 1972 році^[1].

Жив в Дніпропетровську в будинку на проспекті Пушкіна, № 61, квартира № 7^[3]. Помер в Дніпропетровську 23 лютого 1996 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису. Твори:

• «Повінь на Дніпрі» (1960);
• «У дяка на навчанні» (1961, у співавторстві з Комунаром Беркутою);
• «На Дніпрі» (1963);
• «Перший сніг» (1967);
• «Велика вода» (1968);
• «Літо» (1968);
• «Седнів» (1969);
• «Сільський мотив» (1972);
• «Теплий вечір» (1976);
• «Патруль на Дніпрі» (1977);
• «Шлях до моря» (1979);
• «Старий Крим» (1983);
• «Весняний ранок» (1983);
• «9 травня» (1984);
• «Весна у Гурзуфі» (1985);
• «Ко­ли на землі мир» (1985);
• «На Дні­прі» (1992);
• «Золота осінь» (1994).

Твори художника зберігаються в Дніпровському художньому музеї, Канівському музеї-заповіднику в інших державних і приватних колекціях в Україні та за кордоном^[4].