Світличний Єфрем Павлович

Єфрем Павлович Світличний (нар. 28 січня 1901, Жихар — пом. 18 серпня 1976, Харків) — український радянський художник і педагог; член Харківської орнанізації Спілки радянських художників України з 1938 року.

Світличний Єфрем Павлович
Народження	28 січня (10 лютого) 1901  Харків, Російська імперія
Смерть	18 серпня 1976(1976-08-18) (75 років)
	Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	УНР  Українська Держава  СРСР
Жанр	жанрове малярство
Навчання	Харківський художній інститут (1929)
Вчитель	Кокель Олексій Опанасович, Федоров Митрофан Семенович і Прохоров Семен Маркович
Діяльність	художник
Відомі учні	Вележева Ніна Олексіївна, Базилевич Анатолій Дмитрович, Костенко Анатолій Олександрович, Панич Ігор Васильович, Полтавець Віктор Васильович, Трегуб Євген Захарович, Чернявський Костянтин Михайлович, Роботягов Микола Павлович, Петров Володимир Іванович, Кравченко Віталій Семенович, Путейко Володимир Григорович і Васягін Григорій Васильович
Працівник	Харківський художній інститут
Член	Національна спілка художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Світличний.

Біографія

Народився 28 січня [10 лютого] 1901(19010210) року селі Жихарі (нині частина Основ'янського району міста Харкова, Україна). У 1922—1929 роках навчався у Харківському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Олексій Кокель, Митрофан Федоров, Семен Прохоров.

Протягом 1941—1963 років викладав у Харківському художньому інституті (доцент з 1948 року). Серед учнів Анатолій Базилевич, Григорій Васягін, Ніна Вележева, Анатолій Костенко, Ігор Панич, Володимир Петров, Віктор Полтавець, Володимир Путейко, Микола Роботягов, Євген Трегуб, Костянтин Чернявський.

Жив у Харкові, у будинку на вулиці Культури, № 20, квартира 11. Помер у Харкові 18 серпня 1976 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису і станкової графіки. Серед робіт:

• «Тракторна колона в полі» (1933);
• «Збирання сіна» (1934, Одеський художній музей);
• «Відпочинок у колгоспному таборі» (1934);
• «На польовому стані» (1934);
• «Юний талант» (1937);
• «Володимир Ленін на третьому з'їзді РКСМ» (1938, Український дім);
• «Жандарми не пускають трудящих на могилу Тараса Шевченка у 1914 році» (1939, літографія; Національний музей Тараса Шевченка);
• «Шевченко в казармі» (1939, олія; Шевченківський національний заповідник);
• «Кріпацьке село» (1939, олія; Шевченківський національний заповідник);
• «Бригада Паші Ангеліної» (1939);
• «Партизани» (1947);
• «На колгоспних ланах» (1947, Сумський художній музей);
• «Франко читає свою поему „Мойсей“ М. Коцюбинському» (1956; автолітографія);
• «Сільський листоноша» (1957);
• «Вечір у полі» (1960);
• «Тарас Шевченко в казармі» (1961, кольорова літографія; Національний музей Тараса Шевченка);
• «Бесіда Володимира Леніна з робітниками» (1967, Горлівський художній музей).

Виконав плакат «Культурний гуртожиток — знаряддя боротьби за вугілля!» (1930-ті, у співавторстві з Василем Вовченком)^[1].

Брав участь у республіканських виставках з 1927 року, всесоюзних з 1939 року, зарубіжних з 1933 року, зокрема у:

• першій всесоюзній виставці плаката «Плакат на службі п'ятирічки» (1932);
• виставці радянського мистецтва у Варшаві (1933);
• виставці графічних робіт художників України в Ленінграді та Таллінні (1946);
• пересувній виставці творів харківських художників (1948)^[1].

Тиражні плакати художника знаходяться у Російській державній бібліотеці^[1].