Костриця гірська

Костриця гірська^[1] (Festuca drymeja) — вид однодольних квіткових рослин з родини злакових (Poaceae).

Костриця гірська
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Злакові (Poaceae)
Підродина:	Мітлицевидні (Pooideae)
Рід:	Костриця (Festuca)
Вид:	Костриця гірська (F. drymeja)
Біноміальна назва
Festuca drymeja Mert. & W.D.J.Koch, 1823

Опис

Це багаторічна, пучкова, нещільна трав'яниста рослина з коротким кореневищем. Стебла досить товсті, прямі, 70–110(150) см завдовжки. Листові пластинки плоскі, поступово загострені, до 20–80 см завдовжки й 5–15 мм ушир, свіжозелені, шорсткі з обох боків, по краях грубо щетинисті; язичок війчастий, 2–3 мм завдовжки; біля основи стебла розташовані 2–3 безлопатеві листки, зведені в солом'яно-кольорові лускоподібні, що поздовжньо розпадаються піхви. Суцвіття — однобока волоть 10—30 см завдовжки, з багатьма колосочками. Колосочки еліптично-ланцетні, 4–6-квіткові, 7 мм завдовжки, жовтувато-зелені. Колоскові луски неоднакові, гострі, нижня 2–3 мм завдовжки, верхня 3–4 мм; квіткові луски 5-жилкові, шкірясті, 4–5 мм завдовжки, на спині закруглені. Зерно подовжене, дрібне. Цвітіння: червень і липень^[2][3].

Поширення

Вид росте у Європі (від Німеччини до Італії й Північного Кавказу), північно-західній Африці (Туніс Алжир, Марокко), західній Азії (Іран, Туреччина, південний Кавказ)^[4].

В Україні росте у лісовому поясі Карпат від 400 до 800–1000 м н. р. м., по схилах північної експозиції, над потоками та струмками — у Карпатських лісах, зрідка. У ЧКУ має статус «вразливий»^[5].