Костриця овеча

Костриця овеча (Festuca ovina L.) — багаторічна трав'яниста рослина, вид роду костриця (Festuca) родини тонконогові (Poaceae) або злакові.

Костриця овеча
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Злакові (Poaceae)
Підродина:	Мітлицевидні (Pooideae)
Рід:	Костриця (Festuca)
Вид:	Костриця овеча (F. ovina)
Біноміальна назва
Festuca ovina L. 1753
Синоніми
Festuca guestphalica Boenn. ex Reichb.[1]

Поширення та екологія

Ареал костриці овечої охоплює Європу, північні райони Азію та Північної Америки. В Україні вид поширений в Карпатах та на Поліссі, рідше в Лівобережному Лісостепу^[2]. Росте на лугах, пісках і галечниках, лісових галявинах, узліссях, вирубках, розріджених лісах, особливо у сосняках лишайникових.

Ксерофіт, ксеромезофіт, оліготроф. Зимо-, морозо- і посухостійка, часто зустрічається у травостоях пустищ. Віддає перевагу слабопідзолистим та дерново-підзолистим піщаним та супіщаним, бідним ґрунтам^[3].

Ботанічний опис

Костриця овеча (зліва) у книзі Atlas des plantes de France (1891)

Багаторічна щільнокущова злакова рослина із голим гладким стеблом 20-60 см заввишки. Кореневище дуже коротке. Листки тонкі, волосоподібні, 0,3-0,6 мм в діаметрі, зверху шорсткуваті, зелені. Язичок дуже короткий, надірваний. Піхви розщеплені майже до основи.

Суцвіття — волоть 3-6 см завдовжки, здебільшого пряма, з шорсткими віссю та гілочками. Колоски 5-6 мм завдовжки. Нижні квіткові луски ланцетні, 3,5-4 мм довжиною, волосисті або голі, ость 1-1,5 мм довжиною. Зав'язь гола. Плід — зернівка, довжиною 4-5 мм, шириною 0,75-1 мм^[3].

Цвіте в червні-липні, цвітіння порційне, швидкоплинне: 6-8 днів в сезон, 1,5-2 години в день. Кожна волоть цвіте до 4-5 днів. Анемофіл^[3].

Значення і застосування

В культурі відомий з кінця ХІХ століття. Має низьку кормову цінність, однак вівцями поїдається добре. Перед цвітінням 100 кг трави містить 29,3 кормові одиниці і 2,7 кг перетравного протеїну. В період цвітіння 1 кг костриці містить 25-28 мг каротину. Урожай зеленої маси становить 40-80 ц/га. Середній урожай насіння — 0,5-2,0 ц/га^[3]. Швидко відростає після спашування. Можна використовувати для поліпшення гірських пасовищ, закріплення сухих піщаних схилів.