Костіс Паламас

Костіс Паламас (13 січня 1859, Патри — 27 лютого 1943, Афіни) — новогрецький поет, белетрист і критик. Засновник Нової Афінської школи. У творчості Паламаса знайшли вираження загальногуманістичні та революційно-демократичні ідеали кінця XIX — початку XX століть.

Костіс Паламас
грец. Κωστής Παλαμάς
Народився	13 січня 1859(1859-01-13)[1][2][3]  Патри, Греція[4][1]
Помер	27 лютого 1943(1943-02-27)[4][1][…] (84 роки)  Афіни, Греція[4][1]
Поховання	Перше афінське кладовище[5]
Країна	Греція[1]
Місце проживання	Патри Месолонгіон Афіни
Діяльність	журналіст, літературний критик, поет, драматург, письменник
Alma mater	Афінський національний університет імені Каподистрії
Знання мов	грецька[1]
Рід	Q16327934?
Брати, сестри	Χρήστος Παλαμάςd
Діти	Leandros Palamasd
Автограф
Костіс Паламас у Вікісховищі

Біографія

Костіс Паламас народився в Патрах. Середню освіту отримав у школі Мессолонгіона. Вивчав право в Афінському університеті. Член Афінської академії наук з 1926) року. Починаючи з 1880-х впродовж багатьох років працював журналістом, редактором газет, співпрацював у журналах, публікуючи сатиричні вірші, виступаючи на захист народної мови — дімотіки — і національного духу в літературі.

Перша збірка віршів Паламаса «Пісні моєї батьківщини», що включає юнацькі вірші, з'явилася в 1886 році. За нею слідували збірники віршів «Гімн Афіні» (1889), що є спробою відродити класичний гомерівський гімн, і книга «Очі моєї душі» (1892), написана під безпосереднім впливом французьких поетів. Всі ці збірники мають суто наслідувальний характер і не мають великої художньої цінності.

Костіс Паламас написав Олімпійський гімн, покладений на музику новогрецьким композитором Спірідоном Самарасом. Вперше Гімн прозвучав на церемонії відкриття Перших Олімпійських ігор сучасності 1896 року в Афінах на мармуровому стадіоні Панатінаїкос.

Проте лише в наступних книгах віршів Паламас звільняється від наслідування чужим зразкам і проявляє свою художню індивідуальність. Повного розквіту його творчість досягає у творах, написаних після 1900 року. Його «Непохитне життя» (1904), «Дванадцять пісень цигана» (190) і «Царська флейта» (1910), написані розмовною грецькою мовою, за своїми художніми якостями висувають Паламаса в перші ряди новогрецької літератури.

Георгіос Роїлос, Нова Афінська школа: Стратігіс, Дросініс, Полеміс, Паламас (в центрі), Суріс, Провеленгіос

Письменник дрібної інтелігенції, Паламас у своїй творчості і в своїй літературній діяльності бореться за її ідеї — націоналістичну культуру, за створення нової «Великої Греції» (див. Велика ідея Венізелоса). Поряд з величезним переважанням суто патріотичних віршів у творчості Паламаса в період 1900—1910 років зустрічаються також і твори, пройняті скаргами на соціальну несправедливість і співчуттям афінським робітникам: «Тримайся, наступай, робітник, як богатир», «Бий, робітник-месник» і т. д. (вірші «Спартакос», «Руйнівник», «Рабині-жінки» та інші).

Однак протест Паламаса обмежується міркуваннями про боротьбу «взагалі». Він і далі продовжував оспівувати патріотизм грецьких вояків, ненависть проти ворогів батьківщини і «більшовиків-вовків» («П'ятисклади», «Патететичні розмови»).

Будинок Паламаса, Плака

Будинок Костіса Паламаса в Патрах

В Афінах Костіс Паламас жив у будинку по вулиці Періандріу в районі Плака, побудованому в 1920-х роках. Поет повернувся в цей будинок після того, як був виселений із садиби на вулиці Ескулапіус, де він мешкав понад тридцять років і де нині розташоване Товариство імені Костіса Паламаса. У будинку на вулиці Періандріу поет провів останні 8 років свого життя, разом із дружиною Марією та дочкою Нафсікою. Кілька років по тому встановили мармурову меморіальну дошку, вона розташована над головним входом у будинок.

У грудні 2010 року муніципалітет Афін через фінансову скруту вирішив будинок Костіса Паламаса винести на аукціон, що мав відбутися 12 січня 2011 року в окружному суді Афін. Встановлена початкова вартість склала1 066 000 євро^[6]. Товариство Костіса Паламаса зверталось по спонсорську допомогу до багатьох установ, аби придбати цей будинок. Однак напередодні аукціону теперішній власник будівлі зміг владнати борги із банком^[7].

Основні праці

Поезія

• Τραγούδια της πατρίδος μου (1886)
• Ύμνος εις την Αθηνάν (1889)
• Τα μάτια της ψυχής μου (1892)
• Ίαμβοι και ανάπαιστοι (1897)
• Τάφος (1898)
• Οι χαιρετισμοί της Ηλιογέννητης (1900)
• Η ασάλευτη ζωή (1904)
• Ο Δωδεκάλογος του Γύφτου (1907)
• Η φλογέρα του Βασιλιά (1910)
• Οι καημοί της λιμνοθάλασσας (1912)
• Σατιρικά Γυμνάσματα (1912)
• Η πολιτεία και η μοναξιά (1912)
• Βωμοί (1915)
• Τα παράκαιρα (1919)
• Τα δεκατετράστιχα (1919)
• Οι πεντασύλλαβοι- Τα παθητικά κρυφομιλήματα- Οι λύκοι- Δυό λουλούδια από τα ξένα (1925)
• Δειλοί και σκληροί στίχοι (1928)
• Ο κύκλος των τετράστιχων (1929)
• Περάσματα και χαιρετισμοί (1931)
• Οι νύχτες του Φήμιου (1935)
• Βραδινή φωτιά (1944)

Проза

• Θάνατος παληκαριού, (1901)
• Διηγήματα, 1920

Драма

• Τρισεύγενη, (1903)