Косяченко Віктор Трохимович

Віктор Трохимович Косяченко (4 січня 1932(19320104), Червоне, Кіровоградська область — 27 вересня 2025) — український письменник, літературознавець, педагог.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Косяченко.

Віктор Косяченко
Косяченко Віктор Трохимович
Народився	4 січня 1932(1932-01-04) село Червоне, Гайворонський район, Кіровоградська область
Помер	27 вересня 2025(2025-09-27) (93 роки) м. Чернівці, Україна
Поховання	м. Чернівці
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник, літературознавець, викладач університету
Сфера роботи	літературна діяльністьd[1], публіцистика[1], літературознавство[1] і українська література[1]
Alma mater	Чернівецький державний університет
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Жанр	письменник, літературознавець літературний критик
Премії	лауреат педагогічної премії ім. О. Поповича та Івана Бажанського

Біографія

Народився 4 січня 1932 року в селі Червоне Гайворонського району Кіровоградської області. У 1948—1952 рр. навчався в Чернівецькому залізничному технікумі. У 1960 р. закінчив Чернівецький державний університет. Вчителював у місті Вижниці, селах Чорногузи, Виженка Вижницького району. З 1963 р. — лаборант, з 1974 р. — вчений секретар, з 1969 р. — старший викладач, з 1973 — доцент кафедри української літератури Чернівецького університету. Кандидат філологічних наук (1969). Член правління Чернівецького обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка з 1989 р. та його голова впродовж 1992—2005 рр.

Член Національної спілки письменників України (1969).

Добре відомий філологічним колам України науковець — дослідник сатиричних жанрів української літератури; у цій царині він упорядкував і видав шість антологій, підготував дві монографії, опублікував сотні статей. Його колега з критичного цеху Юрій Церков відгукується про Косяченка як про «глибокого знавця поетики комічного, людину з винятковим художнім смаком, легким і прозорим стилем…».

Вступивши до Чернівецького університету після демобілізації з армії, В. Косяченко практично все своє трудове життя провів у ньому на кафедрі української літератури. Він не лише викладав, а й готував навчальні і методичні посібники, керував гуртками, опікувався студентськими групами. Він не тільки намагався якомога повніше реалізувати потенціал рідної мови у власному письмі, а й викривав різні варіанти лінгвоциду української мови, послідовно відстоював мовні права українців. Прикметною є назва однієї зі збірок його статей — «Під прапором рідного слова». А єдиний Косяченків текст, що входить до книжки, починається зі слів «Мовою, як і свободою, не можна тільки користуватися, про них треба дбати…»

Позиція принципового захисника рідної мови привела Віктора Косяченка у «Просвіту»: з 1989 року він член правління обласного відділення як один із фундаторів товариства, а в 1992—2005 роках працював його головою. Це і відновлення з ініціативи В. Косяченка закритого 1940 року «визволителями» часопису для дітей і родини «Ластівка»  і щорічні травневі конкурси на найкращого знавця звичаїв, традицій та обрядів рідного краю в Чернівецькому музеї архітектури та побуту, і конкурси дитячих творів та художнього читання, і мистецький конкурс «Голодомор очима дітей» тощо.

Помер 27 вересня 2025 року у віці 93 років^[2].

Твори

• Українська радянська байка. — Київ: Радянський письменник, 1972.
• Любов'ю окрилений сміх. — Київ: Радянський письменник, 1985.
• Жанри сатири і гумору в українській радянській літературі. — Київ, 1988. — у співавт. з Ю. Гречанюком.
• Під прапором рідного слова. — Чернівці: Рута, 2000.
• Українська радянська байка. — Київ: Радянський письменник, 1966.
• Українська байка. — Київ: Дніпро, 1986. — у співавт. з Б.Деркачем.
• Українська співомовка. — Київ: Радянський письменник, 1986.
• Хліб на ноги ставить, а хміль з ніг валить. — Київ: Дніпро, 1986.
• Буковина, рік 1991. — Чернівці: Прут, 1993. — у співавт. з С. Далавураком, О. Романцем, І. Ткачем.
• Універсальний словник епіграм. — Чернівці: Буковина, 1998.
• Під прапором рідного слова: літ.-критичні, наук.-публіц. ст., пер. гумору з рос. та білорус. поетів. — Чернівці: Рута, 2000.
• Іван Франко. Другий заповіт. — Чернівці: Рута, 2006.
• Байки буковинські. — Чернівці: Букрек, 2011.
• На поклик віщих заповітів: вибране з потоку літ. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2008.
• Та неоднаково мені..: літературознавство, публіцистика, спогади. — Чернівці: Букрек, 2014.

Відзнаки, нагороди

• Лауреат премії газети «Літературна Україна» (1969).
• Лауреат премії ім. Омеляна Поповича (1998).
• Заслужений працівник освіти України (2000).
• Лауреат премії ім. Івана Бажанського (2003).

Література, джерела

• ВІКТОР Косяченко // Письменники Радянської України (1917—1987): бібліогр. довідник. — Київ: Радянський письменник, 1988. — С. 310.
• [ВІКТОР Косяченко] //Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2012 році): бібліогр.покажчик / авт.-уклад. Ю. Боганюк, О. Гаврилюк. — Чернівці, 2011. — С. 16-17.
• КОСЯЧЕНКО Віктор Трохимович // Хто є хто на Україні (7000 біографічних довідок). — Київ, 2004. — С. 404.
• ГРЕЧАНЮК Ю. Косяченко Віктор / Ю. Гречанюк // Письменники Буковини другої половини XX століття: хрестоматія. Ч. 2 / упоряд. Б. Мельничук, М. Юрійчук. — Чернівці, 1998. — С. 408—410; 2003. — С. 413—415.
• КОСЯЧЕНКО Віктор Трохимович // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник // М. А. Богайчук. — Чернівці, 2005. — С. 137.
• КОСЯЧЕНКО Віктор Трохимович // Іванюк М. Літературно-мистецька Вижниччина: бібліогр. довідник /М. Іванюк. — Вижниця, 2001. — С. 96-97.
• ГУСАР Ю. 4 січня народився літературознавець, член Національної спілки письменників України, доцент, кандидат філологічних наук Віктор Косяченко (1932) / Ю. Гусар // Вечірні Чернівці. — 2007. — 27 грудня (№ 52). — С. 12.
• Віктор Косяченко — літературознавець, поет // Глогорожечка: кн. для читання дітям дошк. та молод. шк. віку. — Чернівці, 2003. — С.
• На роздумній стежці долі: [про В.Косяченка] // Михайловський В. І. На зламі. Роздуми про близьке й дороге / В. І. Михайловський. — Чернівці, 2010. — С.356-358.
• «… а науковцям грамоти»: [почесною грамотою Чернів. обл. ради нагородж. В.Косяченка] // Версії. — 2007. — 19-26 січ. (№ 3). — С. 3; Буковин. віче. — 2007. — 17 січ. (№ 3). — С. 2.
• Будна Н. «Нам добре удвох — від першого дня і досі»: [про В.Косяченка] / Н.Будна // Мол. буковинець. — 2007. — 4-5 трав. (№ 48). — С. 4.
• Гнатюк Н. У полоні тихої праці: [про кн. «На поклик віщих заповітів» В.Косяченка] / Н.Гнатюк // Слово Просвіти. — 2008. — 4-10 груд. (№ 49). — С. 7.

У серії «Золоті імена Буковини»

• ГУСАР Ю. Інтелігент у поглядах, вчинках, творчості: штрихи до портрета літературознавця, критика, публіциста, педагога Віктора Косяченка / Юхим Гусар. — Чернівці: Місто, 2011. — 80 с., іл.

З епістолярної скарбниці

• МИКИТА Годованець (*.3.1958 р.): …Мені подобається твій серйозний підхід до своєї кваліфікації. Так воно, коли вже вчитися, то готувати собі треба шлях якнайширший. Часи цікаві зараз, сили багато треба і треба сил хороших — чистих, світлих, бо тільки таким дорога.
• МИКОЛА Ільницький (березень,1964 р.): …Ти — автор — чудовий дегустатор всіх відтінків байки, всіх спектрів жанру, добрий гурман байкарського столу і нещадно викидаєш з нього недоварені, недопечені та пригорілі страви…
• АНАТОЛІЙ Бортняк (18.8.2008 р.): …Стиль, логіка, мовний інструментарій, влучні характеристики, іронія у Вас бездоганні: вони нерідко викликають заздрощі, підказують мотиви, деталі для моєї творчості.