Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кот-д'Івуар
країна на заході Африки З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Респу́бліка Кот-д'Івуа́р (фр. Côte d'Ivoire [kot divwaʁ] (
прослухати)) — держава в Західній Африці, що межує на півночі з Малі і Буркіна-Фасо, на сході з Ганою, на заході з Ліберією і Гвінеєю, на півдні омивається Гвінейською затокою Атлантичного океану. До 1986 року назва країни офіційно перекладалася на різні мови як Респу́бліка Бе́рег Слоно́вої Кі́стки. Столиця — Ямусукро, найбільше місто та економічний центр — Абіджан.
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Singularityy00 (внесок, журнали) о 20:01 UTC (0 хвилин тому). |
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
Remove ads
Природа
Узагальнити
Перспектива
Кот-д'Івуар відзначається різноманітністю природних умов і багатством біорізноманіття. Його територія поєднує прибережні рівнини, савани й тропічні ліси, що робить країну надзвичайно контрастною в природному відношенні.
Кот-д'Івуар знаходиться у Західній Африці, між 4° і 11° північної широти та 2°30′ і 8°30′ західної довготи. Площа держави становить близько 322,5 тис. км², що робить її однією з найбільших країн регіону.
 Гвінея |
 Малі |
 Буркіна-Фасо |
 Ліберія |
 |
 Гана |
| Атлантичний океан |
Рельєф Кот-д'Івуару здебільшого рівнинний і платоподібний. Центральні та північні райони займають плато висотою 200—500 м, складені переважно давніми кристалічними породами докембрію. На заході рельєф ускладнюється горами та хребтами, які належать до відгалужень Гвінейського нагір'я. Саме тут розташована гора Німба (1752 м) — найвища точка країни, що простягається вздовж кордону з Гвінеєю та Ліберією. Південна частина являє собою вузьку прибережну низовину шириною від 25 до 50 км, що поступово піднімається у бік внутрішніх плато.
Кот-д'Івуар розташований у перехідній зоні між екваторіальним та тропічним кліматом. Північні райони країни мають тропічний саванний клімат, з одним сезоном дощів (травень—вересень) і одним сухим сезоном (жовтень—квітень), середньорічною температурою від +26 до +29 °C та опадами від 1000 до 1500 мм на рік. На півдні та у центрі країни поширений екваторіально-мусонний, що характеризується високою вологістю та двома сезонами дощів (травень—липень та вересень—жовтень). Середньорічна температура тут коливається від +25 до +27 °C, опади — від 1500 до 2500 мм на рік. Особливістю клімату є вплив харматану — сухих північно-східних вітрів із Сахари, що приносять сухе й пилове повітря в зимовий період.
Головні річки — Бандама та Комое. Прибережна територія країни покрита тропічними лісами, на плоскогір'ї — савани.
Ландшафтна структура Кот-д’Івуару визначається поступовим переходом від екваторіальних лісів на півдні до саван на півночі та виділенням особливого гірського району на заході. Основними типами ландшафтів є: 1 — саванні північноафриканські (підтипи: вологі, типові); 2 — субекторіальні вологолісові; 3 — екваторіальні вологолісові. За фізико-географічним районуванням світу Кот-д'Івуар належить до двох фізико-географічних областей Гвінейської фізико-географічної країни:
- Гвінейської саванної області (північна та центральна частини Кот-д'Івуару);
- Гвінейської лісової області (прибережна, південна частина Кот-д'Івуару).
Remove ads
Історія
Див. основну статтю Історія Кот-д'Івуару
Новітня історія
Незалежність від Франції отримала в 1960 році. Назва офіційно змінена на Кот-д'Івуар 1986 року. Президент Уфує-Буан'ї помер 1993 року після 33 років правління.
Міжнародні відносини
Відносини з Україною
Адміністративний поділ
Кот-д'Івуар поділяється на 14 районів[d] (фр. district), з яких 2 автономні:
12 економічних районів:
Райони поділяються на:
Remove ads
Економіка
Узагальнити
Перспектива
Кот-д'Івуар — аграрно-індустріальна країна, одна з найшвидших за темпами зростання економік в Африці.[1][2] ВВП країни демонстрував середнє зростання на 8,2% у 2012-2019 роках.[1] Кот-д'Івуар є світовим лідером з виробництва какао-бобів, забезпечуючи близько 40% світового врожаю.[1][3] Залежно від року, виробництво становить близько 2 мільйонів тонн.[4] Країна є одним з провідних світових експортерів горіхів кеш'ю, каучуку, кави та пальмової олії.[1][5] Для внутрішніх потреб вирощуються кукурудза, земляний горіх, рис, просо. Тваринництво розвинуте слабо. Відбувається видобуток нафти та природного газу на морському шельфі, що є важливим джерелом експортних доходів.[6][7][8] Відбувається видобуток золота, марганцю, нікелю та бокситів.[1][5] Промисловість включає харчову, нафтопереробну, текстильну, хімічну галузі та виробництво будівельних матеріалів.[5] Є залізниця Абіджан — Уагадугу (Буркіна-Фасо). Головні порти — Абіджан, один із найбільших і найсучасніших портів Західної Африки, та порт у Сан-Педро, який є ключовим для експорту какао.[9] Освітня система охоплює мільйони дітей, рівень грамотності дорослого населення (віком від 15 років) — 89.9% (станом на 2019 рік)[10]
Remove ads
Населення
Узагальнити
Перспектива
За оцінками на 2024-2025 роки, населення Кот-д'Івуару становить близько 32 мільйонів осіб.[11][12][13][14] Середньорічний приріст населення — лизько 2,4% на рік (оцінка 2024-2025).. Рівень народжуваності — 39,64 на 1000 чоловік, смертність — 18,48 на 1000 чоловік. Дитяча смертність — 97,1 на 1000 новонароджених. 45,1 % населення — діти віком до 14 років. Жителі, які досягли 65-річного віку, становлять 2,2 %. Очікувана тривалість життя — 42,48 рік (40,27 у чоловіків і 44,76 року у жінок).
Громадян Кот-д'Івуара називають івуарійцями.
Країну населяють більш як 60 африканських народів і етнічних груп: бауле, аньї, бакве, бамбара, бете, гере, дан (або якуба), куланго, малінке, мосі, лобі, сенуфо, тура, фульбе тощо. З місцевих мов найпоширеніші мови аньї і бауле. Близько 25 % населення — іммігранти, що приїхали на заробітки з Беніна, Буркіна-Фасо, Гани, Гвінеї, Мавританії, Малі, Ліберії, Нігеру, Нігерії, Того та Сенегалу. Наприкінці 90-х років ХХ століття уряд почав посилювати імміграційну політику. В результаті військового перевороту і громадянської війни, що почалася, велика частина іммігрантів стали біженцями і внутрішньо переміщеними особами. Близько 50 % населення живуть у містах Абіджан (4,9 млн чоловік), Агбовіль, Буаке, Короґо, Бундиалі, Ман та інші. У квітні 1983 року столицю перенесено в м. Ямусукро, проте м. Абіджан і далі залишається політичним, діловим та культурним центром країни.
Remove ads
Релігія
Релігія у Кот-д'Івуар)[15]
Основними релігіями у Кот-д'Івуар є іслам та християнство. За останніми оцінками ЦРУ іслам (переважно сунізм) практикує 38,6 % населення, християнство — 32,8 %, атеїсти — 16,7 % , в той час як 11,9 % населення практикує анімізм, традиційні африканські релігії або інші релігії[15][16].
Іслам та християнство практикується в різних формах по всій країні. У цілому релігійні громади мирно співіснують.
У столиці країни Ямусукро знаходиться найбільша базиліка у світі — Нотр-Дам-де-ла-Пе[17][18].
Remove ads
Спорт
Див.також: Кот-д'Івуар на Олімпійських іграх
У країні було проведено кілька великих спортивних заходів, останнім з яких став Кубок африканських націй з футболу 2023 року (проведений на початку 2024 року).[19][20] Де збірна Кот-д'Івуару здобула на ньому перемогу.[19][21][22] У минулому країна приймала Кубок африканських націй 1984 року, на якому її футбольна команда посіла п'яте місце, і Чемпіонат Африки з баскетболу 1985 року, де її баскетбольна команда завоювала золоту медаль.
Габріель Тіако завоював срібну медаль у бігу на 400 метрів серед чоловіків на Літніх Олімпійських іграх 1984 року[23]. На Олімпіаді 2024 року в Парижі івуарійські спортсмени здобули одну бронзову медаль.[24]
Найпопулярнішим видом спорту в Кот-д'Івуарі є футбол. Національна футбольна команда постійний учасник чемпіонатів світу, триразово завойовувала Кубок африканських націй (1992, 2015 та 2023). Жіноча футбольна команда грала на чемпіонаті світу серед жінок у Канаді 2015 року. Відомі футболісти Кот-д'Івуару — Дідьє Дрогба, Яя Туре, Коло Туре, Ерік Бертран Байї, Жервіньйо, Ніколя Пепе, Вільфрід Заа, Себастьєн Алле і Франк Кессьє
Remove ads
Найбільші міста Кот-д'Івуару
Галерея
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads