Кравцов Олександр Олександрович

Олександр Олександрович Кравцов — український доброволець, оборонець Донецького аеропорту (2014) та Маріуполя (2022).

Кравцов Олександр Олександрович
Старший сержант
Командир ДШГ «Ведмеді»
Загальна інформація
Народження	21 травня 1986(1986-05-21) (39 років) Волинська область
Псевдо	«Ведмідь»
Військова служба
Роки служби	2014—т.ч.
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	ДУК  УДА (2015-?)  «Азов» (?-2023)  36 ОБрМП (2023-т.ч.)
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт Бої під Маріуполем (2014—2022) Бої за Широкине Російське вторгнення в Україну (2022) Бої за Маріуполь (2022) Блокада Маріуполя Бої за Велику Новосілку
Командування
Командир ДШГ «Ведмеді»
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравцов.

Життєпис

Народився 21 травня 1986 на Волині^[1].

Отримав серйозне поранення в ліву руку під час боїв за Донецький аеропорт.

Після реабілітації з 2015-го року воює в ДШГ «Ведмеді», котра отримала свою назву за позивним Олександра^[1]. ДШГ «Ведмеді» увійшла до складу 8-го батальйону «Аратта» УДА.

До 2018 року батальйон займав позиції поблизу Маріуполя в селі Широкине, після зміни дислокації батальйону ДШГ «Ведмеді» під командуванням Олександра продовжила боронити Україну в околицях Маріуполя^[2][3].

Повномасштабне вторгнення

Блокада Маріуполя

З початком повномасштабного російського вторгнення Олександр з «Ведмедями» продовжив обороняти Маріуполь. 25 лютого 2022 Олександр опублікував фото кількох бійців з автоматами і малюнком ведмедя^[1]. Пізніше виявилося, що «Ведмеді» тримають оборону на «Азовсталі» разом з полком «Азов» та 36-ю бригадою морської піхоти. Також стало відомо, що ДШГ «Ведмеді» офіційно є частиною Нацгвардії у складі «Азову»^[1].

Разом з «Азовом» вони у підсумку й потрапили у полон до росіян^[1].

Терористична організація ДНР засудила Олександра і присудила йому найвищу кару — розстріл. Від розстрілу врятував обмін. Був обміняний 21 вересня 2022 і звільнений з полону^[4].

У полоні йому зламали руку — ту саму, яка була серйозно поранена в бою за Донецький аеропорт. Також Олександр серйозно схуд^[5].

В березні 2024 фонд Серце Азовсталі подарував Олександру та його родині квартиру на Київщині^[6][4].

ДШГ Ведмеді під керівництвом Олександра відновила боєздатність і увійшла у склад 36 ОБрМП. 24 березня 2024 року група знищила російський танк. Підрозділ діяв на півдні України^[7].

Нагороди

• Орден «За мужність» II ступеня нагороджені (Указ Президента України No331 від 13.10.2018)
• Орден «За мужність» IIІ ступеня