Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Краснодольне

населений пункт в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Краснодольнеmap
Remove ads

Краснодо́льне (до 1945 року Борла́к[1], крим. Borlaq) село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 487 осіб. Орган місцевого самоврядування Рощинська сільська рада. Розташоване на півдні району.

Коротка інформація село Краснодольне, Основні дані ...
Remove ads

Географія

Краснодольне — село на півдні району, у степовому Криму, у верхів'ї річки Побєдна, біля кордону з Красногвардійський район, висота над рівнем моря — 34 м[2]. Село лежить на автотрасі М18 Москва Сімферополь. Сусідні села: Рощине за 2,5 км на північ, Сєрноводське за 1 км на схід та Знам'янка Красногвардійського району за 3 км на південь. Відстань до райцентру — близько 13 кілометрів на північ, найближча залізнична станція Відрадна — близько 5 км.

Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Борлай Ойрат входив до Насивського кадилику Карасубазарського каймакамства[3].

Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 [4], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту [5]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії[6]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [7], Борлак був включений до складу Кокчора-Киятської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року, у селі Бурлак-Вейрат числилося 12 дворів і 72 жителя, кримських татар[8]. На військово-топографічної карті 1817 року позначене село Бурлак з 9 дворами[9]. Після реформи волосного поділу 1829 року Бурлак, згідно з «Відомостями про казенні волості Таврійської губернії 1829 року» залишився у складі Кокчоракіятської волості [10]. На карті 1842 Борлак позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[11].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості. На триверстовій мапі 1865 року село ще позначене[12], то на карті, з коректурою 1876 року його вже немає[13]. Мабуть, село спорожніло, внаслідок еміграції кримських татар[14], особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[15].

Згідно з енциклопедичним словником Німці Росії, селище німців-лютеран Нейфельд було засновано на місці Борлака в 1882 році на 3686 десятинах землі[16]. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887 року, у селі Нейфельд числилося 28 дворів і 169 жителів.

Після земської реформи 1890 року[17], село приписали до Тотанайської волості того ж повіту. Згідно з «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1892 рік», у селі Берлак був 121 житель в 17 домогосподарствах[18]. За «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» в Борлаці числилося 67 жителів у 10 дворах[19], а, за словником Німці Росії в 1905 — 78 осіб[16]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії за 1915 рік[20], у Тотанайській волості Перекопського повіту село значиться як Бордак [21] з населенням 139 осіб[16].

Після радянської окупації, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[22]. У 1922 році повіти перетворили в округу[23]. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойскаій район[24] і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Борлак, з населенням 236 осіб, з яких було 139 німців[16], входив до складу Німецько-Джанкойскої сільради Джанкойського району [25], в 1931 році — 210 жителів[16]. Після утворення в 1935 році Тельманського району[24] село включили до його складу, видимо, тоді ж Борлак став центром сільради[26]. Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року німці з села були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[27].

У 1944 році, після звільнення Криму від фашистів, згідно з постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Центральну Азію[28]. 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»[29] і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[30]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Барлак був перейменований в Краснодольне і Барлацька сільрада — в Краснодольську[31]. Час скасування сільради поки не встановлено, можливо це — наслідок указу Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 року[32][33]. 1 січня 1965, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області» Ближньогородська сільрада була передана до складу Джанкойського району [34], в 1968 році утворена Рощинська сільрада та село перепідпорядкували їй[35].

Remove ads

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads