Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Сєрноводське

населений пункт в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Сєрноводськеmap
Remove ads

Сєрново́дське (до 1945 року Джар-Кую, крим. Car Quyu) село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 446 осіб. Орган місцевого самоврядування Рощинська сільська рада. Розташоване на півдні району.

Коротка інформація село Сєрноводське, Основні дані ...
Remove ads

Географія

Серноводське — село на півдні району, в степовому Криму, біля кордону з Красногвардійським районом, на правому березі річки Побєдна, висота над рівнем моря — 22 м[1]. Найближчі села: Краснодольне за 1 км на захід, Рощине за 2 км на північ, Рубинівка за 5 км на схід і Плодородне Красногвардійського району за 3,5 км на південь. Відстань до райцентру — близько 14 кілометрів, найближча залізнична станція Відрадна — близько 7 км.

Remove ads

Назва

Історична назва села Джар-Кую, що можна перевести з кримськотатарської мови як «колодязь біля обриву». Слово Джар на степовому діалекті кримськотатарської означає «обрив», «круча», а Кую — «колодязь».

Історія

Узагальнити
Перспектива

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Джурзен Бочай входив в Бочалатський кадилик Карасубазарського каймакамства[2]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину, що послідувала услід за приєднанням Криму до Російської імперії 8 лютого 1784 року[3], село спорожніло і в доступних джерелах початку XIX століття назва не зустрічається.

Назва зустрічається на карті 1842 року, де позначена, як Джар-Кую, умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[4]. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік», Джаркуя була покинута мешканцями в 1860—1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[5] та, під тією ж назвою заселена малороссиянами[6], що також зафіксовано в «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, де Джар-Кую, власницьке російське село, по ліву сторону великого Чонгарського путівця, з 18 дворами і 106 мешканцями при колодязях[7]. Мабуть, поселення виявилася недовговічним, оскільки на триверстовій мапі 1865 року його ще позначено[8], а на мапі, з коректурою 1876 року, селища вже немає[9].

Відроджено поселення було кримськими німцями лютеранами в 1882 році, як володіння Є. А. Дубса Джаркуї, на 1000 десятинах землі в складі Ейгенфельдської волості[10], але в «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» його ще немає[11]. Після земської реформи 1890 року[12] Джаркуї віднесли до Тотанайської волості. Згідно «… Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1892 рік», в Джаркуне, приписане тільки до волості, було 5 мешканців в 2 домогосподарствах[13]. За «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» на хуторі Джакуї (разом з якимось Тарханом) значилося 124 мешканця в 16 дворах[14]. У 1911 році в Джаркуї було 33 мешканці[10], а в Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[15], в Тотанайській волості Перекопського повіту значиться хутір Е. А. Дубса Джаркуї [16] з населенням 28 чоловік[10].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту (перетвореного з Перекопського) був створений Джанкойський район[17]. У 1922 році повіти перетворили в округи[18]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район[19] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року , радгосп Джаркуї входив до складу Німецько-Джанкойської сільради Джанкойського району [20]. Постановою КримЦВК від 30 жовтня 1930 був створений Біюк-Онларський район (указом Президії Верховної Ради Російської РФСР № 621/6 від 14 грудня 1944 року перейменований в Октябрьський[21].), тепер як німецький національний[22], в який включили Джаркуї. У 1935 році, при розукрупнення районів, з Біюк-Онларського району було виділено, також німецький, Тельманський район (перейменований указом Верховної Ради УРСР № 621/6 від 14 грудня 1944 року в Красногвардійський[23]), якому підпорядкували село[19].

Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[24]. Після звільнення Криму від німців в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»[25] та у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської і Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[26]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Джеркун (або Джел-Кую) перейменували в село Сєрноводське[27]. 1 січня 1965 року, указом Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області» [28], Сєрноводське включили до складу Джанкойського району[29].

Remove ads

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads