Краєвський Андрій Олександрович

Андрій Олександрович Краєвський (5 лютого 1810, Москва — 8 серпня 1889, Павловськ) — російський видавець, редактор, журналіст.

Андрій Краєвський
рос. Андре́й Алекса́ндрович Крае́вский
Народився	5 (17) лютого 1810[1][2]  Москва, Російська імперія[1][2][…]
Помер	8 (20) серпня 1889[1][3][2] (79 років)  Павловськ, Царськосільский повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[1][4][2]
Поховання	Новодівочий цвинтар (Санкт-Петербург)
Країна	Російська імперія
Національність	Росія
Діяльність	журналіст, літературний критик, видавець, редактор, публіцист
Сфера роботи	видавнича справа[5], редагування[5], журналістика[5] і періодичне видання[5]
Alma mater	Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] (1828)[1] і Юридичний факультет Московського державного університетуd
Знання мов	російська
Мати	Q111027348?
У шлюбі з	Q111027228?
Діти	Eugène Kraïevskyd і Q111027171?
Краєвський Андрій Олександрович у Вікісховищі
Роботи у Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Краєвський.

Біографія

Побічний син позашлюбної дочки московського обер-поліцмейстера М. П. Архарова, в будинку якого отримав початкове виховання.

Навчався в Московському університеті, по закінченні якого, в 1828 році, служив в Громадянській канцелярії московського генерал-губернатора.

Редагував газети «Литературное прибавление к „Русскому инвалиду“» (1837—1839), «Литературная газета» (1840, 1844—1845), «Санкт-Петербургские ведомости» (1852—1862).

Відомий головним чином як видавець і редактор журналу «Отечественные записки» (1839—1867). В 1840—1842 тут опублікував рецензії Віссаріона Бєлінського на «Кобзар» і поему «Гайдамаки» Тараса Шевченка. Редагував також газету «Голос» (1863—1884).

Автор історичної книги «Цар Борис Федорович Годунов» (1836), публіцистичних статей тощо.

Краєвський, як член комітету Товариства для допомоги нужденним літераторам і вченим, клопотався про викуп з кріпацтва Шевченкових братів і сестри.

Література

• Орлов В. Н. Молодой Краевский. В кн.: Орлов В. Н. Пути и судьбы. Л., 1971.
• Російські письменники. 1800—1917. Біографічний словник. Т. 3: К — М. Москва: Велика російська енциклопедія, 1994. С. 125—126.