Крейліс-Петрова Кіра Олександрівна

Кіра Олександрівна Крейліс-Петрова (нар. 1 липня 1931, Ленінград, СРСР — пом. 12 травня 2021, Санкт-Петербург, Росія) — радянська і російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РФ (1994)^[1].

Крейліс-Петрова Кіра Олександрівна
Кира Александровна Крейлис-Петрова
Ім'я при народженні	Кіра Олександрівна Петрова
Дата народження	1 липня 1931(1931-07-01)
Місце народження	Ленінград, РСФРР, СРСР
Дата смерті	12 травня 2021(2021-05-12)
Місце смерті	Санкт-Петербург, Росія
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Школа-студія МХАТ (1955)
Професія	акторка
Нагороди
IMDb	ID 0470731
Крейліс-Петрова Кіра Олександрівна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петрова.

Біографія

Кіра Петрова народилася 1 липня 1931 року в Ленінграді. Дитиною пережила блокаду міста. Разом з матір'ю Катериною Миколаївною і старшою сестрою Надією провела в обложеному місті 872 дні. Змалку грала на скрипці і любила смішити. Закінчивши школу, вирішила стати акторкою.

З першої спроби вступила до Школи-студії МХАТ . Курс, де вчилася Петрова, виявився зоряним: Галина Волчек, Анатолій Кузнецов, Ігор Кваша, Леонід Бронєвой, Ірина Скобцева, Петро Фоменко, Людмила Іванова та інші.

В інституті Кіра Петрова одружилася з латиським актором Яковом Крейлісом (1929—2003) і взяла подвійне прізвище Крейліс-Петрова. У 45-річному шлюбі народила дочку Марію, викладачку французької мови.

У 1955 році закінчила Школу-студію МХАТ (курс Олександра Карєва).

З 1955 по 1956 рік була акторкою Театру Балтійського флоту в Лієпаї, в 1957—1958 — в Театрі драми ім. Чехова Південно-Сахалінська. З 1960 по 1961 рік — акторка Ленінградського обласного Малого театру, з 1961 по 1962 рік — Ленінградського державного театру естради, з 1962 по 1963 рік — Ленінградської обласної філармонії.

З 1964 по 1980 рік — акторка Ленінградського ТЮГу.

З 1980 по 2012 рік служила в Александринському театрі. Протягом трьох десятиліть була однією з провідних акторок александринської сцени, була виконавицею як драматичних, так і комедійних, гострохарактерних ролей.

Грала в антрепризних спектаклях продюсерської компанії «ТеатрДом», була запрошена акторкою Театру музичної комедії і театру «Притулок комедіанта».

У кіно Кіра Крейліс-Петрова знімалася з 1957 року. Вона гострохарактерна, комедійна акторка, яка володіє мистецтвом ексцентрики і гротеску. Майстриня епізоду. З'являючись у кадрі, часом на кілька секунд, вона створювала закінчений комічний образ, який завжди приносив нові враження. Багато знімалася в телесеріалах: «Вулиці розбитих ліхтарів» (1998), «Російські страшилки» (2001), «Вовочка» (2001), «У нас всі будинки» (2003), « Таємниці слідства» (2004), «Жіноча логіка 4» (2004). В останні роки озвучувала мультфільми. Голосом Крейліс-Петрової говорять героїні мультфільмів «Куйгорож» (2007) та «Єгорій хоробрий» (2009) з циклу « Гора самоцвітів» студії « Пілот».

Кіра Крейліс-Петрова була авторкою сатиричних монологів, з якими виступала на творчих зустрічах і концертах. Крім того, вона авторка п'єс «Набридло боятися!» та «Де моє місце?» (в сценічному варіанті — «Під звуки оркестру»).

У 2012—2013 роках працювала ведучею програми «Прожитковий мінімум» на каналі 100ТВ.

У 2016 році була діагностована з пухлиною головного мозку, перенесла операцію, її стан поліпшився на кілька років.

Померла 12 травня 2021 року на 90-му році життя в Санкт-Петербурзі від онкологічного захворювання. Церемонія прощання відбулася 16 травня в центральному залі крематорію в Санкт-Петербурзі, після чого тіло було піддано кремації^[2]. Урна з прахом, згідно із заповітом, похована на місці поховання чоловіка Якова Крейліса в місті Алуксне, в Латвії 8 червня.

Творчість

Театр

• Антонівна — «Діти сонця», за п'єсою Максима Горького
• Треф — «Над світлою водою», за п'єсою Василя Бєлова
• Сільвія та М-м Кутюр — «Батько Горіо», за романом Бальзака
• Урсула — «Багато шуму з нічого», за п'єсою Вільяма Шекспіра
• Бальзамінова — «Одруження Бальзамінова», за п'єсою Олександра Островського
• 1990 — Єремеївна — «Недоросль», за п'єсою Дениса Фонвізіна, реж. Нора Рахштейн / Театр драми ім. О. С. Пушкіна
• Горпина Кіндратівна Большова — «Свої люди — розрахуємося!», за п'єсою Олександра Островського
• 1993 — Фана — «Ковпак з бубонцями», за п'єсою Луїджі Піранделло, реж. Володимир Воробйов / Александринського театру
• Маланка — «Не все коту масляна», за п'єсою Олександра Островського
• Текла Іванівна — «Одруження», за п'єсою Миколи Гоголя / Александринський театр
• 2001 — «На кабельних роботах восени 1969 року», за поемою Венедикта Єрофєєва «Москва — Пєтушки», реж. Георгій (Юрій) Васильєв, / «Білий театр»^[3][4]
• 1999 — Надія Дурова — «О ви, які любили…», реж. Геннадія Тростянецького^[5] / Пушкінський театральний центр, Будинок Кочнева
• 2000 — Урсула — «Голубки», за п'єсою Полы Вогил^[en] «Прадавня професія» (англ. «The Oldest Profession» реж. В'ячеслав Долгачов / «ТеатрДом»
• Бабця — «Любов не картопля, не викинеш у віконце» / «ТеатрДом»
• Нюра — «Набридло боятися!» / «ТеатрДом» за власною п'єсою. Режисер — В. Туманов.

Фільмографія

1. 1957 — Вулиця сповнена несподіванок — перехожа
2. 1959 — Сварка в Лукашах — членкиня правління колгоспу, учасниця зборів
3. 1969 — Мама вийшла заміж — Людка, бригадирка
4. 1970 — Зелені ланцюжки — Анастасія, дружина Семена
5. 1973 — Капітан — пасажирка
6. 1974 — Ксенія, кохана дружина Федора — епізод
7. 1975 — Крок назустріч — епізод; працівниця універсаму
8. 1979 — Троє в човні, не рахуючи собаки — Поллі, дружина Поджера
9. 1980 — Ліс — Улита, служниця Гурмижської
10. 1980 — Барабаніада (короткометражний фільм) — лікарка в поліклініці
11. 1981 — Подорож в Кавказькі гори — тітка Настя
12. 1981 — Закоханий за власним бажанням — Ніна, мати Віри
13. 1985 — Підсудний — нервова свідка
14. 1986 — Жив-був Шишлов — Фрязіна
15. 1990 — Яма — Зося
16. 1992 — У тій області небес...
17. 1993 — Барабаніада — очільниця древнього племені
18. 1993 — Вікно в Париж — теща Горохова
19. 1994 — Російська симфонія — Маздухіна
20. 1997 — Історія про Ричарда, Мілорд і прекрасну Жар-птицю — бабуся «Мілорд»
21. 1998 — Вулиці розбитих ліхтарів (серія «Напій для справжніх чоловіків») — епізод
22. 1999 — Тонка штучка — бабця-знахарка
23. 2001 — Вовочка (2-й сезон) — дама в капелюсі
24. 2004 — Жіноча логіка 4 — Зінаїда Павлівна Зубкова, секретарка житлового кооперативу, дружина Зубкова
25. 2004 — Іменини — бабця
26. 2005 — Напівімла — Ликера
27. 2005 — Обережно, Задов! — мати Приходько
28. 2007 — Особливості національної підлідної ловлі, або Відрив по повній — Євгенія Петрівна (теща Зіновія)
29. 2008 — Привіт, Кіндер! — Антоніна Тимофіївна, санітарка в лікарні
30. 2010 — Китайська бабуся — Анна Македонівна, сусідка
31. 2011 — Маяковський. Два дня — бабуся на базарі
32. 2010 — П'ята група крові
33. 2015  — Кухня — Любов, бабуся Максима
34. 2016 — Країна чудес — гостя у Семена

Озвучування мультфільмів

1. 2007 — Що робити? або Куйгорож — Баба Акуля / Оповідачка / Куйгорож
2. 2009 — Єгорій Хоробрий (мультфільм) — від автора
3. 2018 — Бредова тяганина — старенька біля під'їзду
4. 2020 — Привіт, Бабульнік! — спляча бабуся

Нагороди

Заслужена артистка РФ (1994)^[1] .

Премія «Золотий софіт» (2000) за роль Надії Дурової в спектаклі «О, ви, які любили!».

Приз «За найкращу жіночу роль другого плану» на VII Міжнародному кінофестивалі « Бригантина» (за роль у комедії «Іменини», 2004).

Бібліографія

• Капков С. В. Любимые комики — М., «Алгоритм-книга», 2006.
• Капков С. В. Королевы смеха. Жизнь, которой не было? (серия: Лица и лицедеи). М. Эксмо: Алгоритм, 2011, 352с. ISBN 978-5-699-52042-8. Глава «Клоунесса и пароход» Кира Крейлис-Петрова с.314-338, фильмография с.341-342