Скобцева Ірина Костянтинівна

Ірина Костянтинівна Скобцева (рос. Ирина Константиновна Скобцева; 22 серпня 1927, Тула, Російська РФСР — 20 жовтня 2020) — радянська і російська акторка. Заслужена артистка РРФСР (1965). Народна артистка РРФСР (1974).

Скобцева Ірина Костянтинівна
рос. Скобцева Ирина Константиновна
Ім'я при народженні	Скобцева Ірина Костянтинівна
Інші імена	Ірина Бондарчук
Народилася	22 серпня 1927(1927-08-22)[1]  Тула, РСФРР, СРСР
Померла	20 жовтня 2020(2020-10-20)[2] (93 роки)  Москва, Росія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Росія
Діяльність	акторка, театральний педагог
Alma mater	Відділення історії та теорії мистецтва історичного факультету МДУd і Школа-студія МХАТ (1955)
Заклад	Державний театр кіноактора і Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності	1955—2016
У шлюбі з	Бондарчук Сергій Федорович і Аджубей Олексій Іванович
Діти	Бондарчук Олена Сергіївна і Федір Бондарчук
Батьки	Konstantin Skobtsevd
IMDb	nm0804509
Нагороди та премії
Скобцева Ірина Костянтинівна у Вікісховищі

Життєпис

Закінчила Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова (1952) та Школу-студію МХАТу (1955).

З 1956 р. працювала в Театрі-студії кіноактора.

Одна з найкрасивіших акторок радянського кінематографу. Блискуче дебютувала в кіно головною роллю Дездемони в екранізації п'єси Шекспіра «Отелло» (1955, реж. Сергій Юткевич). Знялася в декількох українських і російсько-українських кінокартинах. Зіграла близько вісімдесяти різнопланових ролей в кіно і серіалах. Знімалася, зокрема, у таких іменитих режисерів, як Георгій Данелія, Борис Барнет, Ельдар Рязанов, Сергій Бондарчук, Станіслав Говорухін, Володимир Меньшов, Леонід Квініхідзе, Григорій Рошаль, Володимир Бортко-мол., Володимир Басов, Микола Мащенко, Григорій Кохан, Євген Матвєєв, Ігор Таланкін, Марк Орлов та ін.

З 1971 року — педагог акторської майстерності у ВДІК (майстерня С. Ф. Бондарчука), з 1977 року — доцент.

Пішла з життя 20 жовтня 2020 року.

Родина:

• Другий чоловік: Сергій Бондарчук(1920—1994) — радянський актор, кінорежисер, сценарист. Народний артист СРСР (1952). Лауреат Ленінської (1960), Сталінської премії I ступеня (1952) і Державної премії СРСР (1984), володар кінопремії «Оскар» (1969).
  • Дочка: Бондарчук Олена Сергіївна (1962—2009) — радянська і російська акторка театру і кіно.
    • Онук: Костянтин Крюков (нар. 1985) — російський кіноактор, продюсер, ювелір, художник.
      • Правнучка: Юлія Крюкова (нар. 2007).
  • Син: Бондарчук Федір Сергійович (нар. 1967) — радянський і російський актор, режисер, сценарист, кліпмейкер, телеведучий, ресторатор.
    • Онук: Сергій Федорович Бондарчук (молодший) (нар. 1991).
      • Правнучка: Маргарита Сергіївна (нар. 2012).
      • Правнучка: Віра Сергіївна (нар. 2014).
    • Внучка: Варвара Федорівна Бондарчук (нар. 1999).

Визнання і нагороди

• Заслужена артистка РРФСР (26.11.1965) — за заслуги в області радянського кіномистецтва
• Народна артистка РРФСР (28.03.1974) — за заслуги в області радянського кіномистецтва
• Орден Дружби (25.08.1997) — за заслуги перед державою, вагомий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами, багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва
• Орден Пошани (03.05.2018) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність
• Почесний приз «Кінотавра» «За внесок у російський кінематограф» — за трепетність таланту і чарівну жіночність (02.06.2018)^[3]

Фільмографія

• «Отелло» (1955, Дездемона)
• «Звичайна людина» (1956, Кіра)
• «Неповторна весна» (1957, Клавдія Миколаївна Новожилова)
• «Поєдинок» (1957, Олександра Петрівна Ніколаєва)
• «Йшли солдати...» (1958, дама у ресторані (немає в титрах))
• «Білі ночі» (1959, герцогиня)
• «Аннушка» (1959, Аннушка)
• «Зорі назустріч» (1959, Софія Олександрівна Савич)
• «Сергійко»/рос. «Серёжа» (1960, Мар'яна, мати Сергія)
• «Суд божевільних» (1961, Сузі Хаггер)
• «Білі ночі» (1961, герцогиня)
• «Я крокую по Москві» (1963, Надія, дама з парасолькою)
• «Співробітник НК» (1963, Тверська)
• «Тридцять три» (1965, Віра Федорівна, лікарка-психіатриня)
• «Війна і мир» (1967, Елен Курагіна, в шлюбі Безухова)
• «Зигзаг удачі» (1968, Лідія Сергіївна)
• «Ватерлоо» (1970, Марія)
• «Людина в прохідному дворі» (1971, Клавдія Юшкова, дружина вбитого)
• «П'ятдесят на п'ятдесят» (1972, Барбара Кідс, секретар Понса)
• «Мовчання доктора Івенса» (1973, Евелін)
• «Зовсім безнадійний» (1973, вдова Дуглас)
• «Людина в штатському» (1973, Ізольда, баронеса Остен-Фельзен)
• «Такі високі гори» (1974, Ліза Піменова)
• «Любов земна» (1974, Ліза, дружина Анісімова)
• «Вибір мети» (1974, Марина Дмитрівна Курчатова)
• «Концерт для двох скрипок» (1975, Кіра Вікторівна)
• «Вони воювали за Батьківщину» (1975, старша медсестра)
• «Степ» (1977, графиня Драницька)
• «Молодість з нами» (1978, Шувалова Серафіма Антонівна, вчена, професорка, докторка наук)
• «Оксамитовий сезон» (1978, місіс Бредвері; CCCP—Швейцарія)
• «Отець Сергій» (1978, дама на балу)
• «Мій тато — ідеаліст» (1980, мати Бориса)
• «Дорогі мої москвичі» (1981, ведуча телеклубу «Москвичка»)
• «Гарно жити не заборониш» (1982, Анна Павлівна)
• «Червоні дзвони. Фільм 2. Я бачив народження нового світу» (1982, графиня Паніна)
• «Ти мій захват, моє мучіння...» (1983, Ірина Тарнопольська)
• «Мері Поппінс, до побачення» (1983, місіс Кеті Ларк, сусідка Бенксів і власниця пекінеса Едуарда (він же Едді)
• «Час і сім'я Конвей» (1984, Мейджі через двадцять років)
• «Ти мій захват, моє мучіння...» (1983, Ірина Тарнопольська)
• «Борис Годунов» (1986, господиня корчми)
• «Обличчям до обличчя» (1986, Софі Клер)
• «Одного разу збрехавши…» (1987, Анна Іванівна, мати Олександра)
• «Загадковий спадкоємець» (1987, Поліна Андріївна Батистова)
• «Осінь, Чертаново...» (1988, мати Ірини)
• «Зачарований мандрівник» (1990, графиня)
• «Привиди зеленої кімнати» (1991, Пауліна Фрезерс)
• «Біси» (1992, Варвара Петрівна, мати Ставрогіна)
• «Тихий Дон» (1992—2006, т/с, Василиса Іллівна; Велика Британія—Італія—Росія)
• «Маленький боєць» (1998, Ірина Сигізмундівна, бабуся Василя)
• «Заздрість богів» (2000, Юлія Аполінарьевна, мати Соні)
• «Зорка Венера» (2000, бабуся Василя)
• «Жіноча логіка-1» (2001, Свєта Боброва)
• «Спадкоємиці» (2001, Галина, колишня дружина Іваницького)
• «Не звикайте до чудес...» (2003, мати Ольги)
• «Інша жінка, інший чоловік» (2003, Анна Юріївна)
• «Щастя ти моє» (2005, Євгенія Леонардовна, мати Нетребіна)
• «Чорний принц» (2005, Росія—США; бабуся)
• «Спека» (2006, господарка квартири)
• «Сімейна вечеря» (2006, Ксенія Василівна, мати Ірини)
• «Жіноча логіка-5» (2006, т/с, Свєта Боброва)
• «Темний інстинкт» (2006, Олена Олександрівна, подруга Марини, бабуся Мещерського)
• «Артистка» (2007, Варвара Хомівна, мати Вікентія)
• «ДАІшники» (Аварія. Фільм № 4) (2008, старенька; Росія—Україна)
• «Залюднений острів» (2008, бабуся)
• «...у стилі JAZZ» (2010, колишня теща Сергія)
• «Золото» (2012, Тетяна Брагіна)
• «Біла гвардія» (2012, т/с, Марія Францівна Най-Турс, мати Фелікса)
• «Синдром дракона» (2012, т/с, Маргарита Петрівна, сусідка Запорожця; Росія—Україна)
• «Таємниця темної кімнати» (2014)
• «Небезпечні канікули» (2016, Тонечка)

В українських кінострічках:

• «Іван Франко» (1956, Людвика)
• «Схованка біля Червоних каменів» (1972, т/ф, 4 с, Анна Блоу)
• «Овід» (1980, т/ф, 3 с)
• «Привиди зеленої кімнати» (1991)

Література

• Бауман Е. И. Скобцева. М., 1976;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.389;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.697.