Кремень Анатолій Степанович

Анатолій Степанович Кремень (8 березня 1929(19290308), село Любин, тепер Пуховицького району Мінської області, Республіка Білорусь) — радянський білоруський діяч, новатор виробництва. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 роках. Депутат Верховної Ради Білоруської РСР 6—7-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (15.02.1964).

Кремень Анатолій Степанович
Народився	8 березня 1929(1929-03-08)  село Любин, тепер Пуховицького району Мінської області, Республіка Білорусь
Помер	17 січня 2021(2021-01-17) (91 рік)
Громадянство	СРСР,  Білорусь
Національність	білорус
Діяльність	будівельник
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] і Q29905689?
Посада	member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSRd, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1962–1966)d і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1967–1970)d
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кремень.

Життєпис

Народився в селянській родині. До 1941 року закінчив чотири класи початкової школи. З 1945 по 1946 рік — учень школи фабрично-заводського навчання № 23 в Мінську, здобув спеціальність слюсаря-механіка з монтажу, обладнання та ремонту будівельних машин.

У 1946—1947 роках — слюсар промислового комбінату тресту № 2 Головного управління промислового будівництва («Головпромбуду») при Раді Міністрів Білоруської РСР, брав участь в будівництві Мінського тракторного заводу. Без відриву від виробництва закінчив у 1947 році курси машиністів екскаватора, ще через два роки закінчив автошколу.

У 1947—1953 роках працював машиністом екскаватора на будівництвах Мінська, а з 1953 року — міста Вітебська. Продовжив працювати машиністом екскаватора в будівельних організаціях міста, а з 1957 року — в новоствореному Вітебському будівельному тресті № 9 Головного управління будівництва при Раді міністрів Білоруської РСР.

З 1958 року по комсомольській путівці відправлений на будівництво Новополоцького нафтопереробного заводу. Працював екскаваторником управління механізації № 141 будівельного тресту № 16 об'єднання «Нафтобуд» Міністерства будівництва Білоруської РСР.

Член КПРС з 1961 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 лютого 1964 року за самовіддану працю і видатні виробничі успіхи, досягнуті при будівництві Полоцького нафтопереробного заводу, Кременю Анатолію Степановичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і молот».

У 1964 році закінчив 8 класів середньої школи робітничої молоді. З 1964 року навчався на вечірньому відділенні Полоцького (Новополоцького) нафтового технікуму. Після закінчення технікуму здобув кваліфікацію техніка-механіка.

З 1969 року — механік дільниці малої механізації № 141 будівельного тресту № 16 об'єднання «Нафтобуд» міста Новополоцька.

У 1974 році закінчив Заочну вищу партійну школу при ЦК КПРС.

Очолював партійну організацію дільниці малої механізації № 141, продовжував працювати механіком.

З 1994 року — персональний пенсіонер у місті Полоцьку, а потім у Новополоцьку Вітебської області.

Нагороди і відзнаки

• Герой Соціалістичної Праці (15.02.1964)
• орден Леніна (15.02.1964)
• орден Трудового Червоного Прапора (5.04.1971)
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Білоруської РСР (27.06.1963)
• Почесна грамота Національних зборів Республіки Білорусь
• Заслужений будівельник Білоруської РСР (27.06.1963)
• Почесний громадянин міста Новополоцька Вітебської області (2013)