Джузеппе Марія Креспі

Джузеппе Марія Креспі (італ. Giuseppe Maria Crespi detto Lo Spagnolo, відомого за прізвиськом Іспанець; 14 березня 1665, Болонья — 16 липня 1747, Болонья) — художник Італії, що найменше зазнав впливу академізму болонців і майстрів пізнього бароко. Писав картини на міфологічні та релігійні теми, натюрморти, портрети. Палац Пеполі, Болонья, оздоблений фресками його роботи.

Джузеппе Марія Креспі
італ. Giuseppe Maria Crespi
При народженні	Джузеппе Марія Креспі
Народження	14 березня 1665(1665-03-14) Болонья
Смерть	16 липня 1747(1747-07-16) (82 роки)
	Болонья
Національність	італієць
Країна	Італія
Жанр	жанрове малярство
Навчання	Академія мистецтв Болоньї
Діяльність	художник, візуальний митець
Напрямок	бароко
Покровитель	Фердинандо Медічі
Твори	релігійні картини, натюрморти
Діти	Carlo Antonio Crespid, Luigi Crespid[1] і Ferdinando Crespid
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Гетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Національна галерея, Галерея Уффіці, Музей історії мистецтв, International Museum and Library of Musicd, Музей августинців, Художній інститут Чикаго, Ермітаж, Національна галерея, Баварські державні колекції картин, Державні художні зібрання Дрездена, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Детройтський інститут мистецтв, Національна галерея Ірландії, Художній музей Сієтла, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Королівські музеї витончених мистецтв[2], Музей красних мистецтв, El Paso Museum of Artd, Берлінська картинна галерея, Державна картинна галерея (Карлсруе), Брера, Національна пінакотека Болоньї, Ватиканська пінакотека, Музеї Ватикану, Wadsworth Atheneum Museum of Artd, Манчестерська художня галереяd, Barber Institute of Fine Artsd, Ашмолеан музей, Niedersächsisches Landesmuseum für Kunst und Kulturgeschichted, Національний музей у Варшаві, Bologna City Art Collectionsd, Print Collectiond[3], Мистецький музей Лоу, Королівський музей витончених мистецтв[4], Courtauld Galleryd, Musea Brugged[5], Musée des Beaux-Arts et d'Archéologie de Besançond, Художній музей (Цюрих) і Palazzo Pepoli Campogranded
Джузеппе Марія Креспі у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Креспі (значення).

Життєпис

«Алегорія мистецтв»,
Дж. М.Креспі. Національна галерея Канади

Народився в місті Болонья. Художню освіту отримав у художників Д. Кануті, К. Чіньяні, А. Бурріні. Значно більший вплив на свідомість майстра мали твори художників Венеції і офорти Рембрандта. Навчався в болонській академії Клементіна, яку не закінчив: Джузеппе виключили за карикатуру на патрона навчального закладу графа Мальвазія. Робив вівтарні образи для церков, писав натюрморти. Особливе місце в творах майстра посіли фрески палаццо Пеполі в місті Болонья, де дав вихід своїм творчим емоціям — радісному світлу алегорій, поданих яскраво і святково-реалістично.

Джузеппе Марія Креспі був представником провінційного живопису Італії, поки не звернувся до жанрових сцен і не створив картини серії семи таїнств католицької церкви. Манера художника відрізнялася реалізмом, цікавістю до психології персонажів. Не грішив надмірностями і пафосом другорядних представників стилю.

Серед замовників художника були полководець Євген Савойський (Австрія), тосканський герцог Фердинандо де Медічі. Працював головним чином у провінційних містах Італії — Пармі, Модені, Пістої. Деякий час працював у Венеції, Флоренції. Навідався до Риму, де отримав звання лицаря від Папи Римського Бенедикта XIV.

Серед учнів — художник Крістофоро Терці.

Джузеппе Марія Креспі помер у Болоньї.

Обрані твори

• «Розп'яття»
• «Поклоніння волхвів»
• «Містичні заручини Катерини Александрійської»
• «Алегорія живопису»
• «Портрет невідомої в блакитній сукні» (погруддя)
• «Невідома з трояндою і котом» (погруддя)
• «Тарквіній і Лукреція»
• «Невідома з голубом» (погруддя)
• «Галявина зі сплячими німфами»
• «Проповідь Івана Хрестителя»
• «Падіння грішних янголів»
• «Амур і Психея»
• «Музиканти» (декоративне панно)
• «Праля»
• «Мадонна з немовлям»
• «Смерть св. Йосипа»
• «Каяття Марії Магдалини»
• «Св. Єронім»
• «Селяни з віслюком»
• «Мисливський натюрморт з дичиною та рушницею»

• 
  Сивілла Кумська, Еней і перевізник Харон (картина), Відень
• 
  Миропомазання дитини, Дрезден
• 
  Передсмертна сповідь

Див. також

• Сейченто
• Сеттеченто
• Болонська школа
• Живопис бароко