Кривонос Ігор Васильович

Кривонос Ігор Васильович — радянський, український кінооператор. З 1993 року — член Національної спілки кінематографістів України, Гільдії кінооператорів України.

Кривонос Ігор Васильович
Народився	27 червня 1952(1952-06-27) (73 роки)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство	Україна  СРСР
Діяльність	кінооператор
Alma mater	фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Заклад	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Членство	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	nm8202684
Кривонос Ігор Васильович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кривонос.

Біографія

Народився 27 червня 1952 р. в м. Ленінград (СРСР). Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1974) за спеціальністю експериментальна ядерна фізика, а також Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1983) за спеціальністю кінотелеоператорство (майстерня Л. Прядкіна, Е. Плучіка).

З 1983 року почав роботу кінооператором на кіностудії «Київнаукфільм», потім на інших студіях України, продовжує працювати над фільмами різних жанрів. На студії «Київнаукфільм» зняв стрічки: «Зимівля на Студеній^[1]» (1986, у співавт., реж. І. Негреску), «Учитель, якого чекають^[2]» (1987, у співавт., реж. В. Хмельницький), «Exoudos^[3]» (1987, реж. І. Негреску), «Елегія в стилі Еко^[4]» (1988, реж. І. Негреску), «Мальдіви — екологія раю^[5]» (1989, реж. Д. Богданов), «Щедрий вечір» (1989, реж. Г. Юнда), «Драма в Заболотті» (1989, реж. Д. Богданов), «Над Трахтемировом високо» (1990, реж. Д. Богданов), «Воскресіння мертвих^[6]» (1991, реж. Д. Богданов), «Померти в Росії» (1992, реж. А. Борсюк), «Університети милосердя^[7]» (1993, реж. В. Дерюгін) та ін.

На студії «Укртелефільм» зняв фільм «Я — ваш новий вчитель» (1993, реж. В. Хмельницький).

У співробітництві з ТРК «Київ» як режисер зняв телевізійні документальні фільми «Їжа заради життя» (1995), «Посол, акредитований в усьому світі» (1995). У співробітництві з ISKCON зняв як автор-оператор фільми «День в Майапурі^[8]» (1996), «Ніранджана Свамі. Штрихи до портрету^[9]» (1998). В 1995-98 був оператором Національної освітньої програми з ринкових реформ, знімав телевізійну освітню лялькову програму «Веселий ринок» (реж. Є. Солнцев). В 2000 р. на замовлення Національної телекомпанії України УТ-1 зняв телефільм «Час, вже час» (реж. Є. Солнцев).

2003 - 2005 рр. — оператор студії анімаційних фільмів Укранімафільм, за цей час з режисером О. Педаном зняв анімаційні фільми «Нікого немає вдома» (2002), «Ключ» (2003), «Будиночок для Равлика» (2005), «Найменший» (2006).

На замовлення 5 канала (Санкт-Петербург) зняв історичний 4-серйний фільм «Это делалось в Одессе» (2008, реж. А. Барбук-Трипольський).

2005 - 2022 р. — оператор-постановник ТРК «Глас». За цей час брав участь у створенні більше 300 документальних та просвітницьких фільмів і телепередач, в тому числі: «Старий сон^[10]», «Ширша за небеса^[11][12]» (реж. Є. Каретнік), «Житія святих», «Сторінки Євангелія^[13]» (реж. Є. Каретнік), «Джерело мистецтв^[14]»(реж. Б. Брага), «Літопис - відлуння епох^[15]», «Громадянська позиція^[16]», «Місце під сонцем^[17]» та ін.

З 1991 по 2018 рік — викладач, доцент кафедри операторської майстерності, художній керівник курсу Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

С 2013 року учасник міждународних фотовиставок^[18][19].