Хмельницький Володимир Ілліч

Володимир Ілліч Хмельницький  (3 березня 1935, Умань, Черкаська обл. — 24 вересня 2023) — радянський і український кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (2003)^[1].

Володимир Хмельницький
Дата народження	3 березня 1935(1935-03-03)
Місце народження	Умань, Київська область, Українська СРР, СРСР
Дата смерті	24 вересня 2023(2023-09-24) (88 років)
Національність	українець
Громадянство	СРСР  Україна
Професія	кінорежисер
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії і Вищі курси сценаристів і режисерівd
Член у	Національна спілка кінематографістів України
Дружина	Хмельницька Аделіна Валентинівна
IMDb	ID 1109696
Нагороди та премії

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Хмельницький Володимир.

Біографія

Закінчив економічний факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1957) та Вищі режисерські курси (1963) в Москві.

Працював на «Укртелефільмі» (1961–1962), потім — на Київській студії науково-популярних фільмів (1964–1974).

Член Національної спілки кінематографістів України.

Дружина — режисерка монтажу Аделіна Хмельницька (1937—2021).

Помер після тяжкої хвороби 24 вересня 2023 року^[2].

Фільмографія

Створив стрічки:

• «Сини Гіталова» (1961, т/ф),
• «Вічний вогонь» (1962, т/ф),
• «Загадки скляних чоловічків» (1964),
• «День на залізній землі» (1965),
• «Людина шукає веселку» (1965),
• «День з Павлом Вірським» (1966, Диплом І ст. Зонального огляду, Тбілісі, 1967),
• «Там, де країна Боспор» (1966),
• «Художня гімнастика» (1966),
• «З часів Марії Оранти Київської» (1970),
• «Балада про вогонь» (1970, т/ф),
• «Водолази» (1971, диплом Всесоюзного фестивалю фільмів на робітничу тему, Горький, 1972),
• «Пороги» (1971),
• «Де ти, Блакитна Попелюшко?..»/(рос.)«Где ты, Голубая Золушка?..» (1971, короткометражний фільм/мультфільм; текст за кадром читає Зиновій Гердт);
• «Чоловіки та жінки» (1973, III місце на Республіканському кінофестивалі дитячих та юнацьких фільмів, Суми, 1974; Гран-прі Президента республіки на V Міжнародному кінофестивалі спортивних фільмів, Реймс, Франція, 1974; Кубок Асоціації туризму та Гран-прі на XXIX Міжнародному кінофестивалі спортивних стрічок в Кортіна д'Ампеццо, 1974),
• «Про загадки сміху» (1974),
• «В ритмі самбо» (1978, приз 1978 р. в Ленінграді),
• «Коли тобі сімнадцять» (1979, автор сцен.),
• «Здрастуй, море!» (1979, Головний приз на кінофестивалі в 1980, Кишинів),
• «Крилата вахта України» (1982),
• «Південний фронтир. Фільм 63» в документальному циклі «Невідома Україна. Нариси нашої історії» (1993),
• «Хто гоїв рани козакам? Фільм 4» в документальному циклі «Невідома Україна. Лікарська справа в Україні» (1993) та ін.

Створив телевізійні стрічки:

• «Алмазна стежка» (1977, художній фільм (5 с), «Київнаукфільм»),
• «Люди і дельфіни» (1983, науково-фантастичний художній фільм (4 с.); співавт. сцен. з Ю. Аліковим та О. Леонтьєвим),
• «Білий олень тундри» (1987),
• «Лесь Курбас. Між двома пострілами» (1998),
• «Борис Мозолевський. Скіфська балада» (1998),
• «Будинки і химери. Владислав Городецький» (1999),
• «Дотик. Микола Гринько».
• «Чи є життя на Марсі?» (2013)

Режисер-постановник:

• На Одеській кіностудії поставив художній фільм «Я — Водолаз 2» (1975, співавт. сцен. з В. Коротичем).

Режисер-постановник і сценарист:

• Співавтор сценарію (з В. Железніковим та О. Леонтьєвим) радянського узбецького кінофільму «Всі ми трошки коні» (1988, «Узбекфільм», реж. Мухтар Ага-Мірзаєв).
• Режисер та співавтор сценарію (з О. Леонтьєвим) художньої кінокартини «На прив'язі біля злітної смуги» (1989, «Київнаукфільм»).
• Режисер та співавтор сценарію (з Г. Владимовим) художньої кінокартини «Вірний Руслан (Історія вартового собаки)» (1991).