Кримов Василь Петрович

Василь Петрович Кримов (1901— 9 серпня 1941) — радянський воєначальник, полковник, командир 44-ї танкової дивізії.

Василь Петрович Кримов
рос. Василий Петрович Крымов
Народження	1901(1901) с. Варварино Тамбовська губернія Російська імперія
Смерть	9 серпня 1941(1941-08-09) район Голованівська Одеська область СРСР
Поховання	Голованівськ
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	кавалерія танкові війська
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби	1923—1941
Звання	полковник РСЧА
Командування	49-а легкотанкова бригада 44-а танкова дивізія
Війни / битви	Німецько-радянська війна Битва під Уманню
Нагороди

Народився в 1901 році в с. Варварино Тамбовської губернії в сім'ї робітника.

Закінчив Борисоглібські кавалерійські курси.

У 1921 році закінчив 2-у Ленінградську кавалерійську школу.

З 1923 року проходив службу в Українському військовому окрузі. В 1923-1927 роках, командир взводу кавалерійського ескадрону 7-ї стрілецької дивізії. У 1924 році слухач Київської об'єднаної школи командного складу.

У 1927-1931 роках, командир ескадрону 52-го кавалерійського полку 9-ї кавалерійської дивізії.

У 1931-1932 роках помічник, начальник штабу 52-го кавалерійського полку 9-ї кавалерійської дивізії.

Масове надходження в армію танків дозволило формувати танкові частини і в кавалерії. Якщо в стрілецьких дивізіях формувалися окремі танкові батальйони або роти, то в кавалерійських дивізіях формувалися механізовані полки або окремі загони. У 1932-1933 роках помічник начальника штабу 9-го механізованого полку 9-ї кавалерійської дивізії.

У 1933-1936 роках слухач Військової академії ім. М. В. Фрунзе.

З 1936 року проходив службу в Приволзькому військовому окрузі. З листопада 1936 і протягом 1937 року начальник штабу 4-го моторизованого полку (вогнеметного) 2-ї моторизованої хімічної дивізії.

У 1938-1940 роках начальник штабу 31-ї хімічної танкової бригади. Начальник піхоти 53-ї стрілецької дивізії.

У 1940 році підполковнику В. П. Кримову присвоєно звання полковник.

З 20 липня 1940 року проходив службу у Київському Особливому військовому окрузі (КОВО). 20 липня 1940 року В. П. Кримов заступник командира 49-ї легкотанковой бригади.

З 28 листопада 1940 року призначений командиром 49-ї легкотанковой бригади.

У травні 1941 року командир 44-ї танкової дивізії 18-го механізованого корпусу.

В серпні 1941 року дивізія брала участь в битві під Уманню. 6 серпня під час прориву з оточення В. П. Кримов, будучи важкопораненим, потрапив до німецького полону на буряковому полі біля висоти 203,0 неподалік Голованівська.

9 серпня 1941 року помер від ран у Голованівському таборі військовополонених, похований там же.

Нагороди

• Медаль «XX років РСЧА».

Джерела та література

• Нуждин О.И. Уманский «котел»: Трагедия 6-й и 12-й армий. — Москва : Яуза-каталог, 2015. — 450 с. — ISBN 978-5-906716-41-5.

Посилання

• Сайт Механизированные корпуса РККА. Справочник. Персоналии. Биографии — К (Василий Петрович Крымов).
• Сайт Механизированные корпуса РККА. До 1941 г. 1938—1941. Автобронетанковые войска в 1938—1941 гг. 2-я моторизованная химическая дивизия.
• Сайт Механизированные корпуса РККА. До 1941 г. 1938—1941. Автобронетанковые войска в 1938—1941 гг. 33-я химическая бригада.
• Сайт Механизированные корпуса РККА. До 1941 г. 1938—1941. Автобронетанковые войска в 1938—1941 гг. 49-я легкотанковая бригада.