Кримська військово-морська база

Кримська військово-морська база (КВМБ або Кримська ВМБ) — військово-морська база, колишнє місце базування Чорноморського флоту ВМФ СРСР. у 1996—2014 — Південна військово-морська база ЗСУ.

Кримська військово-морська база
АР Крим: Новоозерне, оз. Донузлав (1976 – 2014) Севастополь, Севастопольська бухта (2014 – дотепер) в  Радянський Союз →  Україна (з 2014 окупований Росією)
Мапа озера Донузлав
Кримська ВМБ
Координати	45°23′51″ пн. ш. 33°7′42″ сх. д.
Тип	військово-морська база
Інформація про об'єкт
Оператор	військово-морські сили
Історія об'єкта
Побудовано	8 квітня 1976 (49 років)
У використанні	(з 2014; 1976—1996)
Доля	перетворена в Південний морський район (1996)

Історія

У 1961 році в Донузлаві розпочалося будівництво військово-морської бази. У тому ж році через пересип був проритий канал шириною 200 метрів. Фактично з цього моменту Донузлав перестав існувати як озеро, але назва так і залишилася^[1].

У 1965 році озеро Донузлав Постановою Уряду СРСР було передано Міністерству оборони СРСР. Основними гарнізонами Кримської ВМБ були селища Мирний та Новоозерне на озері Донузлав.

1 червня 1983 року основі 197-ї бригади десантних кораблів наказам Командуючого Чорноморського флоту № 0319 від 01 липня 1983 року, на озері Донузлав сформовано управління 39-ї дивізії морських десантних сил (39 ДИМДС, в/ч 40152), з включенням до складу дивізії 197 брдк, 65 дивізіону ескадрених міноносців, 4258 берегової бази дивізії надводних кораблів.

До моменту розформування кораблі бази несли бойову службу в Чорному і Середземному морях, в західній Атлантиці, в Червоному морі і Перській затоці, де виконували завдання охорони судноплавства і бойового тралення. У період з 1976 по 1996 роки кораблі бази зробили 118 виходів на бойову службу, де знаходилися 11 540 діб і пройшли 788 130 морських миль, зробивши при цьому 94 ділових заходів в 18 портів дев'яти країн світу^[2].

З кінця 1994 року Кримська база почала передачу ВМС України кораблів, техніки, обладнання, озброєння, боєприпасів та матеріальних засобів, після чого 1 травня 1996 року, була розформована.

9 липня 1996 року на місці Кримської військово-морської бази була сформована Південна військово-морська база ВМС України, яка припинила своє існування в березні 2014 року, після блокування кораблів і суден українського флоту.

Склад

На 1978

68-ма бригада кораблів охорони водного району

• • 400 дивізіон протичовнових кораблів
    • Малі протичовнові кораблі проєкту 1124: МПК-5, МПК-8, МПК-43, МПК-52, МПК-147
    • Малі протичовнові кораблі проекту 204^[ru]: МПК-62, МПК-75
  • 120 дивізіон тральщиків
    • Морські тральщики (МТ): «Радист», «Сигнальник»
    • Базові тральщики: БТ-176, БТ-293, БТ-295
    • Рейдові тральщики: РТ-297, РТ-349, РТ-435, РТ-583
• 197 бригада десантних кораблів (197 БрДК, в/ч 72136)
• 80 дивізіон кораблів резерву (80 ДКР)

На 1983

39 дивізія морських десантних сил (39 ДИМДС, в/ч 40152)

• 197 бригада десантних кораблів (197 БрДК, в/ч 72136)
  • 4 дивізіон великих десантних кораблів (4 ДБДК, в / ч 51290)
    • ВДК «Микола Фільченков» (в/ч 78390)
  • «ВДК-104» (в/ч 36002)
    • ВДК «Воронезький Комсомолець» (в/ч 10506)
    • ВДК «Кримський Комсомолець» (в/ч 10724)
    • «ВДК-69» (в/ч 81341)
  • 156 дивізіон десантних кораблів на повітряній подушці (156 ДДКВП, в/ч 31323)
    • Малі десантні кораблі на повітряній подушці проєкту 1232.1: «МДК-9», «МДК-16», «МДК-89», «МДК-162», «МДК-184»
    • Десантні катери на повітряній подушці проекту 1206^[ru]: «Д-235», «Д-279», «Д-438», «Д-756».
    • Артилерійський катер на повітряній подушці проекту 1238^[ru]: «АК-16»
    • Екіпажу споруджуваного морського корабля-екраноплана проекту 904^[ru] «МДЕ-160»
  • 555 ГТО (група технічного обслуговування кораблів і катерів на повітряній подушці)
• 147 дивізіон середніх десантних кораблів (147 ДСДК, в/ч 90071)
  • • Середній десантний корабель проєкту 770Д: «СДК-4» (в/ч 26943)
    • Середній десантний корабель проєкту 771: «СДК-102» (в/ч 70052)
    • Середні десантні кораблі проєкту 773: «СДК-82» (в/ч 31038), «СДК-83» (в/ч 40090), «СДК-137» (в/ч 49327), «СДК-154» (в/ч 81394), «СДК-164» (в/ч 53119)
  • 65 дивізіон есмінців (65 ДЕ, в/ч 22843)
    • Есмінці проекту 30-біс^[ru]: «Нещадний» (в/ч 63942), «Солідний» (в/ч 63941), «Безвідмовний» (в/ч 70025), «Буйний» (в/ч 62663), «Досконалий» (в/ч 40625)
• 4258 берегова база дивізії надводних кораблів (в/ч 30843) в складі:
  • Навчально-тренувальне судно проєкту 411б «УТС-293»
  • Навчально-тренувальне судно проєкту 254 «УТС-433»
  • Рейдові роз'їзні катери «РК-536» проєкту Р-376У та «РК-767» проєкту 371Б
  • Плавучі причали ПМ-61, ППР-183, ППР-184, ППР-185, ППР-316, ППР-354

На 1992

• 17 бригада кораблів охорони водного району (17 Бр КОВР):
  • 307 дивізіон протичовнових кораблів (307 ДНПЧК)
  • 418 дивізіон морських тральщиків
• 92 бригада тральщиків (92 БрТЩ)
• 39 дивізія морських десантних сил (до 1983 року 197-ма бригада десантних кораблів)
• 80 дивізіон кораблів резерву (80 ДнКР)

Командування

• контр-адмірал Крилов Юрій Вікторович (1976 — 1979)
• контр-адмірал Махонін Ігор Георгійович (1979 — 1983)
• контр-адмірал Кудряшов Ігор Васильович (1983 — 1987)
• віце-адмірал Фролов Олександр Іванович (1987 — 1992)
• контр-адмірал Кожин Борис Борисович (1992)
• віце-адмірал Цубін Олександр Сергійович^[ru] (1992 — 1996)

Див. також

• Севастопольська радіолокаційна станція