Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Кримінально-процесуальне право

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads
Remove ads

Кримін́ально-процесу́альне пр́аво (кримін́альне процесу́альне пр́аво) — фундаментальна галузь права (вживається також у значеннях «галузь законодавства», «наукова дисципліна», «навчальна дисципліна»), що регулює суспільні відносини, пов'язані зі здійсненням кримінального провадження.

Кримінально-процесуальне право — система правових норм, що встановлюють типову модель та визначають процесуальну форму діяльності досудового  слідства, прокуратури та суду зі встановлення об'єктивної істини та вирішення інших завдань судочинства, розгляду та розв'язання кримінальних справ, здійснення правосуддя, створюють необхідні юридичні гарантії встановлення істини та захисту прав і свобод людини[1].

«Кримінально-процесуальне право є однією з основних галузей сучасного права, а кримінальний процес — важливою сферою державної діяльності, пов'язаною з забезпеченням правопорядку в державі та суспільстві» (д.ю.н., проф. Ю. П. Аленін)[2].

Remove ads

Джерела кримінально-процесуального права

Узагальнити
Перспектива

Конституція України

Кримінально-процесуальне право України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Рішень Конституційного Суду України, КПК України, законів України та прецедентної практики ЄСПЛ і Верховного Суду України.

Базовим джерелом кримінально-процесуального права виступає Конституція України. Конституційні основи цієї галузі права:

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
…Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Стаття 59. Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

Кримінальний процесуальний кодекс України

Основним джерелом кримінально-процесуального права в період з 1960 р. по 2012 р. був Кримінально-процесуальний кодекс УРСР/України[3]. 20 листопада 2012 року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України, прийнятий 13 квітня 2012 року.

Інші джерела

Серед інших джерел, що містять кримінально-процесуальні норми, називаються:

У кримінальному процесі застосовуються: Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Європейська конвенція про взаємодопомогу у кримінальних справах; Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах та інші міжнародні правові акти.

Окрім Конституції України, міжнародних правових актів та Кримінального процесуального кодексу України, до джерел норм кримінально-процесуального права належать закони України (про Державне бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, «Про судоустрій та статус суддів», «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про Національне антикорупційне бюро України»,  «Про прокуратуру», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», «Про попереднє ув'язнення», деякі інші законодавчі акти.

Прецедент є правилом, встановленим у попередній юридичній справі, яке є обов'язковим чи переконливим для суду при вирішенні подальших справ із подібними питаннями або фактами.

Правові позиції — узагальнені самим судом доктринальні підходи до розв'язання конкретних прогалин чи проблем права, яким він надає значення правових стандартів, загально обов'язкових правил судової діяльності[4].

Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року визначені фундаментальні для правової системи України положення: суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини  як джерело права (ст. 17); законодавчий орган держави (орган представництва) має здійснювати експертизу та перевірку чинних законів і підзаконних актів на відповідність Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини (ст. 19)[5].

Прикладами релевантних рішень Європейського суду з прав людини є: «Загордній проти України»; «Яременко проти України»; «Шабельник проти України»; «Чанєв проти України», «Раманаускас проти Литви», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Любченко проти України», «Масларова проти Болгарії», «Александровська проти України» тощо.

Remove ads

Норми кримінально-процесуального права

Кримінально-процесуальні норми — це встановлені державою загальнообов'язкові правила поведінки суб'єктів кримінально-процесуальних відносин, що забезпечуються системою державного примусу та іншого впливу і мають своїм завданням ефективне здійснення кримінального судочинства.

За своєю юридичною силою норми, що регулюють кримінальний процес і кримінально-процесуальні відносини, поділяються на такі рівні:

Норми правових актів меншої юридичної сили мають відповідати нормам правових актів більшої юридичної сили, в іншому випадку вони не підлягають застосуванню. Так, суд не може застосувати закон, який регулює правовідносини, що розглядаються, інакше як міжнародний договір. Водночас, міжнародні договори застосовуються, якщо вони не суперечать Конституції України[6].

Remove ads

Система кримінально-процесуального права

Узагальнити
Перспектива

Систему кримінально-процесуального права утворюють норми права загальної та особливої частини, в рамках яких можуть виділятись окремі процесуальні інститути.

До загальної частини належать норми, якими визначаються завдання та принципи кримінального процесу, статус окремих учасників процесу, загальні норми доказового права та інші норми, що визначають найбільш важливі процесуальні гарантії правосуддя.

Особливу частину утворюють норми, якими регулюються кримінально-процесуальні відносини на різних стадіях кримінального процесу.

Кримінально-процесуальне право як наука і навчальна дисципліна має свою структуру, до якої входять Загальна і Спеціальна частини з наступними розділами:

І. Загальна частина
  1. Поняття, задачі, основні інститути кримінального процесу
  2. Кримінально-процесуальне право України. Його джерела
  3. Принципи кримінального процесу
  4. Суб'єкти кримінального процесу
  5. Докази і доказування
  6. Заходи забезпечення кримінального провадження
ІІ. Особлива частина
Досудова стадія

7. Відкриття кримінального провадження

8. Дізнання і досудове слідство

  1. 8.1. Загальний порядок досудового розслідування.
  2. 8.2. Слідчі дії
  3. 8.3. Порвідомлення про підозру
  4. 8.4. Зупинення та закінчення розслідування

Судова стадія

9. Підсудність

10. Попередній розгляд кримінальної справи

11. Судовий розгляд і прстановлення вироку

12. Судове провадження з перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному провадженні.

13. Виконання судових рішень

14. Провадження за нововиявленими або виключними обставинами

ІІІ. Особливі порядки кримінального провадження

15. Провадження  на підставі угод

16. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення

17. Провадження щодо кримінальних проступків

18. Спеціальне досудове розслідування (in absentia)

19. Особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції

20. Особливості кримінального провадження щодо осіб зі статусом недоторканності, адвокатів та посадових осіб, щодо яких передбачений підвищений ступінь захисту

21. Особливості провадження у справах про злочини неповнолітніх

22. Особливості провадження по застосуванню примусових заходів медичного характеру

23. Особливості розслідування та судового розгляду у провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю

24. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні

25. Кримінальне провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність

IV. Міжнародно-правові та порівняльні аспекти кримінального судочинства

26. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження

27. Особливості співробітництва з Міжнародним кримінальним судом.

28. Основи кримінально-процесуального законодавства зарубіжних країн.

Remove ads

Засади кримінально-процесуального права

Узагальнити
Перспектива

Засади кримінально-процесуального права — це закріплені в правових нормах вихідні положення, що відбивають панівні в державі політичні та правові ідеї і визначають сутність організації і діяльності компетентних державних органів щодо досудового розслідування і судового розгляду кримінальних справ[7].

Ст. 129 Конституції України визначає основні засади судочинства. Ст. 62 Конституції України встановлює принцип презумпції невинуватості особи.

У чинному КПК України міститься глава 2 «Засади кримінального провадження», де в ст. 7 визначені загальні засади кримінального провадження, до яких, зокрема, належать:

  1. верховенство права;
  2. законність;
  3. рівність перед законом і судом;
  4. повага до людської гідності;
  5. забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;
  6. недоторканність житла чи іншого володіння особи;
  7. таємниця спілкування;
  8. невтручання у приватне життя;
  9. недоторканність права власності;
  10. презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;
  11. свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;
  12. заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;
  13. забезпечення права на захист;
  14. доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень;
  15. змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
  16. безпосередність дослідження показань, речей і документів;
  17. забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
  18. публічність;
  19. диспозитивність;
  20. гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами;
  21. розумність строків;
  22. мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

Разом з тим, засади кримінального провадження, передбачені главою 2, не є вичерпними[7].

В. М. Тертишник пропонує свій перелік окремих засад кримінально-процесуального права[8].

Згідно зі ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинного законодавства не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини. Тому якщо норми законів звужують існуючі права і свободи людини, такі норми застосуванню не підлягають.

Remove ads

Об'єкт, предмет та доктринальні основи науки кримінально-процесуального права (за В. М. Тертишником)

Узагальнити
Перспектива

Наука кримінально-процесуального права — юридична наука, яка представляє сукупність систематизованого знання (правових ідей, гіпотез, концепцій, основних понять, поглядів і уявлень) щодо правосуддя, аналізує, розробляє і розвиває теорію кримінального процесу та теоретичну модель правосуддя, вивчає систему кримінально-процесуального права, його окремі інститути і норми, аналізує практику застосування процесуальних норм на різних стадіях кримінального процесу[9].

Об'єктом кримінально-процесуальної науки виступає триєдина сукупність юридичних явищ: кримінально-процесуальне право (модель процесу); заснована на нормах процесуального права та здійснювана за участі сторін і інших учасників процесу практична діяльність правоохоронних органів та їх посадових осіб (суто сам процес); кримінально-процесуальні правовідносини[10].

Предметом науки кримінально-процесуального права є закономірності процесуального права, процесуальної діяльності та процесуальних правовідносин, шляхи удосконалення концептуальної моделі правосуддя, ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій правосуддя, особливості та тенденції розвитку доктрини кримінально-процесуального права[11].

Правова доктрина — це зумовлена духовним і інтелектуальним розвитком, станом моральності та політико-правовою культурою  суспільства цілісна і гармонічна система принципів, поглядів, уявлень, ідей, концепцій і модельних норм щодо правова і його розвитку, які виступають теоретичним стрижнем та концептуальною основою державотворчої, правотворчої, правозастосовної та право тлумачної діяльності[12].

Наука кримінально-процесуального права досліджує розвиток процесуальної теорії, доктрини і законодавства в нерозривному зв'язку з розвитком державності в цілому, вивчає досвід зарубіжних країн, історичну спадщину, досягнення правової думки людства.

Особливе значення в кримінально-процесуальній науці мають доктринальні основи доказового права, якими визначаються поняття доказів, критерії їх допустимості, засоби збирання і дослідження доказів, процедура слідчих дій, особливості судового доказування.

Remove ads

Див. також

Примітки

Loading content...

Посилання

Loading content...

Нормативні акти

Джерела

Loading content...
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads