Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Крушельницька Марія Степанівна

українська акторка, письменниця та феміністка З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Крушельницька Марія Степанівна
Remove ads

Марі́я Степа́нівна Крушельни́цька (до шлюбу Слобода; псевдоніми і криптоніми Слободівна, Марія Слободівна, Марія Степанівна, Слобода-Крушельницька Марія, М. С., М.; 8 грудня 1876 с. Ульгівок, Рава-Руський повіт, нині Польща 28 серпня 1935, Харків) — українська акторка, письменниця, громадська діячка.

Коротка інформація Крушельницька Марія Степанівна, Народилася ...

Дружина Антона Крушельницького, мати Володимири, Івана, Богдана, Тараса та Остапа Крушельницьких, бабуся Лариси та Марії Крушельницьких. Майже вся родина Марії Крушельницької стала жертвою сталінських репресій

Remove ads

Життєпис і діяльність

Узагальнити
Перспектива

Народилась в сім'ї поштового службовця, згодом музиканта в театрі товариства «Руська бесіда» Степана Слободи; мала трьох братів і сестру.

Навчалася в українській гімназії в м. Львові.

Від 1893 грала в українському театрі т-ва «Руська бесіда». Виконувала головні ролі в п'єсах І.Карпенка-Карого, М.Старицького, І.Франка, Ю.Крашевського, Г.Зудермана, Л.Толстого. З театром об'їздила всю Галичину, гастролювала в Польщі.

У 1899 році (як указано в неопублікованому рукописі) написала п'єсу на 3 дії «Мачуха».

1901 — одружившись із громадським діячем і журналістом Антоном Крушельницьким, невдовзі покинула сцену.

1901 — в друкарні т-ва «Руська бесіда» побачив світ цикл її оповідань («І хто ж вона була?», «Прощання», «Хвилі туги», «Поезія молодих її літ», «Штука»), об'єднаних у збірку під назвою «І хто ж вона була?» (Чернівці, 1901).

Друкувалася в газетах «Буковина» та «Діло», альманахах, журналах «Літературно-науковий вістник», «Нові шляхи», «Нова хата».

Брала участь у виданні читанок, організації театральних гуртків та культурно-освітніх закладів.

Багато часу віддавала сім'ї, вихованню дітей, допомагала чоловікові в редагуванні «Нових шляхів» і «Критики».

Пропагувала ідеї емансипації жінок, зокрема в альманасі «Жіноча доля» (Коломия, 1928) опублікувала статтю «Нова жінка», в якій виклала свої думки про новий тип жінки-українки.

У травні 1934 р. переїхала з чоловіком і родиною до Харкова (УСРР), де на той час уже жили її донька й один із синів — Іван. Продовжувала писати, виступала в періодичній пресі на педагогічні теми.

Після арешту членів її родини і страти в грудні цього ж року її синів Івана й Тараса тяжко захворіла. Померла в одній із лікарень Харкова від хвороби серця.

Thumb
Розстріляна і знищена родина Крушельницьких. Сидять (зліва направо): Володимира, Тарас, Марія Крушельницька (мати), Лариса і батько Антін. Стоять: Остап, Галя (дружина Івана), Іван, Наталя (дружина Богдана), Богдан. Це фото стало символом знищення комуністами української інтелігенції
Remove ads

Джерела та література

Remove ads
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads