Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Крушельницький Мар'ян Михайлович

український актор, театральний режисер З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Крушельницький Мар'ян Михайлович
Remove ads

Ма́р'ян Миха́йлович Крушельни́цький (18 квітня 1897, с. Пилява, нині Бучацький район 5 квітня 1963, Київ) — український актор, театральний режисер. Народний артист СРСР (1944). Народний артист Української РСР (23.11.1939), професор, один із фундаторів українського театру. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.

Коротка інформація Мар'ян Михайлович Крушельницький, Народився ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Народився 18 квітня 1897 року в селі Пилява, нині Бучацького району Тернопільської області (тоді Бучацький повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина) в родині небагатих галицьких селян Михайла Антоновича та Марії Йосипівни Крушельницьких. У віці трьох років з батьками переїхав до села Глещава.

Навчався у парафіяльній школі в Глещаві, у Теребовлянській (з 1907), потім Львівській українській, з 1910 року в Тернопільській українській гімназіях[2] (в 1913/1914 навч. році був учнем VIIb класу, його однокласником був Антін Король[3]). Був учасником трупи «Тернопільські театральні вечори».[4]

У період існування маріонеткової Галицької ССР мав якусь посаду.[5] Наприкінці 1923 року театр товариства «Руська Бесіда» було ліквідовано, а згодом у Галичині закрили всі українські культурні заклади. Крушельницький виїжджає до Праги, де вступає на філософський факультет Празького університету. У 1924 році їде в Українську РСР, а в грудні цього ж року вступає до театру «Березіль» у Києві (з 1926 року — в Харкові), де працювали такі видатні діячі театрального мистецтва, як режисер-постановник і художній керівник театру Лесь Курбас, актори Амвросій Бучма, Данило Антонович, Наталя Ужвій.

Першою режисерською роботою М. Крушельницького в Харкові була постановка п'єси В. Катаєва «Квадратура кола» на сцені театру «Веселий Пролетар» у 1928 році.[6] У цей період ініціює створення в радянській Україні першого режисерського факультету.[7]

У 1933—1952 роках — художній керівник, режисер та актор Харківського українського драматичного театру імені Тараса Шевченка. Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1952—1963 роках — актор та головний режисер Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Працюючи в Києві, Крушельницький досяг розквіту акторської і режисерської майстерності в ролі Омелька і Борулі в п'єсі «Мартин Боруля» Карпенка-Карого. Падури «Маклена Граса» М. Куліша, Б. Хмельницького у виставі «Б. Хмельницький» О. Корнійчука, Ліра «Король Лір» В. Шекспіра; як режисер постановок «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, «Ярослав Мудрий» І. Кочерги. Знімався в кінофільмах «Ягідка кохання», «Кривавий світанок», «Мартин Боруля», «Суєта» та інших. З 1952 року і майже до останніх днів працював у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, вів курс режисури та майстерності актора.

Thumb
Меморіальна дошка на будинку по вул. Архітектора Городецького, 11-а, в якому мешкав Мар'ян Крушельницький у 1955—1963 роках
Thumb
Надгробок Мар'яна Крушельницького на Байковому кладовищі

Дружина — Євгенія Олексіївна[8] Петрова[5].

Помер 5 квітня 1963 року, похований на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 1; надгробок мармур, граніт; скульптор Г. Н. Кальченко; встановлений у 1964 році)[9].

Remove ads

Перелік театральних робіт

«Тернопільські театральні вечори»

Український театр (м. Тернопіль)

Новий Львівський Театр

Театр товариства «Руська бесіда»

«Березіль»

Державний академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка

  • Іван Непокритий — «Дай серцю волю, заведе у неволю» М. Кропивницького,
  • Швандя — «Любов Ярова» К. Треньова,
  • Ленін — «Правда» О. Корнійчука,
  • Контаньяк — «Дружина Клода» А. Дюма-сина,
  • Гаврило — «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука,
  • Аркашка Щасливцев — «Ліс» О. Островського,
  • Галушка — «В степах України» О. Корнійчука,
  • Гранде — «Євгенія Гранде» О. Бальзака,
  • Тев'є — «Тев'є-молочник» за Шоломом-Алейхемом,
  • Фаюнін — «Навала» Л. Леонова,
  • Березін — «Далеко від Сталінграда» А. Сурова,
  • Буличов — «Єгор Буличов та інші» М. Горького,
  • Ватутін — «Генерал Ватутін» Л. Дмитерка (Сталінська премія другого ступеня),
  • Мурзавецький — «Вовки і вівці» О. Островського,
  • Мак-Хілл — «Змова приречених» М. Вірти,
  • Перкінс — «Місія містера Перкінса в країну більшовиків» О. Корнійчука,
  • Артур — «Овід» Е.-Л. Войнич,
  • Габу — «Люди доброї волі» Г. Мдівані.

Київський державний академічний український драматичний театр імені Івана Франка

  • Буличов — «Єгор Буличов та інші» М. Горького,
  • Іван — «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького,
  • Полудін — «Персональна справа» О. Штейна,
  • Гуля — «Арсенал» В. Суходольського,
  • Цвійович — «Д-р» Б. Нушича,
  • Морж — «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука,
  • Лір — «Король Лір» В. Шекспіра,
  • Мак — «Над Дніпром» О. Корнійчука.
Remove ads

Фільми

Відзнаки

Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Двічі лауреат Сталінської премії (1947, 1948).

Пам'ять

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads