Кузьминська волость (Уманський повіт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кузьминська волость.

Кузьминська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у селі Кузьмина Гребля.

Кузьминська волость
Центр	Кузьмина Гребля
Площа	17 315 (1886)
Населення	9771 осіб (1886)
Густота	51.6 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 9 сільських громад. Населення — 9771 особа (4785 чоловічої статі та 4986 — жіночої), 1271 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	7156	4494
Приватної власності	9704	7389
Іншої власності	455	333
Загалом	17315	12216

Основні поселення волості:

• Кузьмина Гребля — колишнє власницьке та державне село при річці Синиця за 18 верст від повітового міста, 1611 осіб, 228 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини, винокурний завод.
• Заячківка — колишнє власницьке село при джерелах, 969 осіб, 147 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
• Кожухівка — колишнє власницьке село при річці Удич, 545 осіб, 88 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Осітна — колишнє власницьке село при річці Синиця, 1023 особи, 139 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
• Погоріле — колишнє власницьке село при струмкові, 871 особа, 105 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, паровий млин, винокурний завод.
• Синиця — колишнє власницьке село при річці Синиця, 1478 осіб, 204 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, цегельний завод.
• Томашівка — колишнє власницьке село при річці Ятрань, 914 осіб, 124 двори, православна церква, лікарня, 2 постоялих будинки.
• Ухожа — колишнє власницьке село при річці Удич, 594 особи, 114 дворів, православна церква.
• Шельпахівка — колишнє власницьке село при річці Удич, 644 особи, 121 двір, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, цегельний і винокурний завод.

Старшинами волості були:

• 1909—1910 роках — Петро Васильович Кобринюк^[2],^[3];
• 1912 року — Трохим Климович Романюк^[4];
• 1913—1915 року — Андрій Іванович Линюк^[5],^[6].

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)