Кузьмінець Олександр Васильович

Олександр Васильович Кузьмінець (нар. 7 вересня 1948, Спичинці) — український історик, педагог, доктор історичних наук з 1989 року, професор з 1990 року; академік Української академії історичних наук^[1].

Олександр Васильович Кузьмінець
Народився	7 вересня 1948(1948-09-07) (77 років) Спичинці
Країна	Україна
Діяльність	історик
Alma mater	Київський університет
Галузь	історія України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Бакуменко Петро Іванович
Нагороди	Заслужений працівник освіти України

Біографія

Народився 7 вересня 1948 року в селі Спичинцях Погребищенського району Вінницької області в селянській сім'ї. 1971 року закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Т. Шевченка. Після закінчення навчання працював консультантом Українського товариства охорони пам'яток історії й культури (УТОПІК). Два роки проходив строкову службу в Радянській армії. У 1973—1977 роках — на комсомольській роботі.

З 1977 по 1979 рік навчався в аспірантурі Київського педагогічного інституту імені Горького. Науковий керівник — Петро Бакуменко. В 1979 році в Київському університеті захистив кандидатську, а у 1989 році — докторську дисертації. Обидві присвячені проблемам організації й діяльності загальноосвітньої та професійної школи, вихованню підростаючого покоління в Україні в 1960—1980-ті роки.

У 1979—1987 роках працював у Київському педагогічному інституті імені Горького: викладач, старший викладач, доцент, заступник декана філологічного факультету, у 1987—1995 роках — завідувач кафедри історії КПРС, політичної історії, історії України. З 1995 року — професор Української академії внутрішніх справ і професор кафедри історії України Київського педагогічного університету за сумісництвом. Заступник редактора та автор збірки «Наукові записки з української історії» (Випуски І-ІІІ. — Київ—Переяслав-Хмельницький, 1993, 1994, 1995).

Наукова діяльність

Досліджує проблеми розвитку української культури та освіти, діяльність відомих діячів і вчених України. Автор і співавтор понад 100 наукових робіт, монографій, підручників, посібників. Праці:

• Роль пам'яток історії та культури у вихованні молоді. Київ, 1985;
• Діяльність Компартії України по зміцненню зв'язку школи з життям. — Київ, 1987;
• Історико-культурна спадщина і суспільний розвиток. Київ, 1990 (у співавторстві);
• Історія України. Навчальний посібник. — Київ, 1992 (у співавторстві);
• Історія України в особах. ХІХ-ХХ ст. — Київ, 1995 (у співавторстві);
• Історія держави та права України: Навчальний посіб. Київ, 2002 (у співавторстві з В. С. Калиновським);
• Шевченків край: Історико-етнографічне дослідження. Київ, 2008

Надрукував низку статей в «Українському історичному журналі», часописах «Архіви України», «Рідна школа», «Трибуна» й інших.

Підготував кандидатів і доктора історичних наук.

Відзнаки

• Відмінник освіти України^[2];
• Заслужений працівник освіти України^[2];
• Премія імені академіка Петра Тронька (2014; за видання краєзнавчої літератури: монографій, нарисів, описів, путівників, довідників, окремих публікацій, циклів статей тощо)^[1].