Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кульпа Юрій Степанович
український журналіст, військовослужбовець З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Юрій Степанович Кульпа (нар. 15 жовтня 1976, селище Великі Бірки, Тернопільська область) — український журналіст, військовослужбовець, майор 105 ОБрТрО Збройних сил України. Член Національної спілки журналістів України (2002).
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Юрій Кульпа народився 15 жовтня 1976 року в селищі Великі Бірки на Тернопільщині.
Навчався у Тернопільській загальноосвітній школі № 26 (1991). Закінчив Теребовлянське вище училище культури (1999), факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка (2004).
У 1994—1996 роках проходив строкову військову службу в армії. Працював ведучим прямого ефіру «Радіо-Тон 103,5 FM» (1997—1998), ПП «Барнері», знаний як Ді-джей Юра, проводив дискотеки «Галичина», «ЯМА», «ФЕЯ» у Тернополі (1998—2000), редактором суспільно-політичних та інформаційних програм ТТБ (2001—2003), організатором масових заходів Тернопільського центру дозвілля та молодіжних ініціатив ім. О. Довженка (2004—2007), пресофіцером 44-ї окремої артилерійської бригади, начальником служби зв'язків з громадськістю (2022—2025)[1], від 2025 — начальник відділення комунікацій 105-ї окремої бригади територіальної оборони[2].
У 2020—2021 року виконував миротворчу місію ООН в Конго[3][4].
Громадська діяльність
У 2016—2020 роках був учасником громадських слухань — Рада учасників АТО при Тернопільській міській раді та ОДА, член правління громадської організації «Спілка артилеристів України».
Учасник бойових дій на території Донецької та Луганської областей.
Родина
Одружений, батько двох дітей.
Remove ads
Доробок
Автор передач на суспільно-політичні теми, висвітлював події краю в інформаційних випусках на радіо та інших ЗМІ.
Автор фотовиставок «Гарматний ешелон» (2019)[5], «Обличчя війни» (2025)[6]. Організатор зйомок документальних фільмів «На день ближче до перемоги» (2023)[7], про військовослужбовців 105-ї окремої бригади територіальної оборони «Крила вільних» (2025)[2].
Нагороди
- орден «За заслуги» III ступеня (2018) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність[8];
- відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (2016)[9], «Знак пошани» (2018);
- орден «Сталевий хрест непереможних» (2021)[10];
- медалі «За жертовність і любов до України» (16 серпня 2017)[11], «За службу Україні», «За участь у Місії ООН» (2021)[12];
- нагрудні знаки «За службу» (2019)[13], «За досягнення у військовій службі» II ступеня (2020)[14], «Воїн-миротворець» (2021)[15], «Учасник АТО» (2017)[16];
- Хрест Сил територіальної оборони (2024)[джерело?];
- подяка начальника Генерального штабу Збройних сил України (2017).
Військові звання
- молодший лейтенант (2016)[джерело?],
- лейтенант (2018)[джерело?],
- старший лейтенант (28 квітня 2020)[джерело?],
- капітан (29 березня 2022)[джерело?],
- майор (2024)[джерело?].
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads