Куріон

Куріон

34°39′51″ пн. ш. 32°53′16″ сх. д.
Країна	Кіпр
Розташування	Episkopi^d
Тип	колишня держава^d Десять міст-держав Кіпру і поліс^[1]
Дата заснування	1050-ті до н. е.


Дата зникнення	4 століття до н. е.


Куріон Куріон (Кіпр)

Медіафайли у Вікісховищі

Найдавніше ідентифіковане поселення в долині річки Куріс знаходиться в поселенні на вершині пагорба Сотіра-Теппес, розташованому за 9 км на північний захід від Куріона. Це поселення датується періодом керамічного неоліту (близько 5500–4000 рр. до н. е.). Інше поселення на вершині пагорба тієї ж епохи було розкопано в Канду-Купховунос на східному березі річки Куріс. У період халколіту (3800–2300 рр. до н. е.) поселення перемістилося на місце Ерімі-Памбулес поблизу села Ерімі. Ерімі-Памбулес був заселений з кінця керамічного неоліту до періоду халколіту (3400–2800 рр. до н. е.).

Заселення в ранньокіпрський період (близько 2300–1900 рр. до н. е.) не переривається з попереднього періоду халколіту, причому заселення продовжується вздовж долини річки Куріс та водозбірних басейнів на захід. Сотіра-Камінудія, розташована на північний захід від Сотіра-Теппес, на нижньому схилі пагорба, була заселена. Вона датується пізнім халколітом до I століття до нашої ери (близько 2400 – 2175 рр. до н. е.). У пізньокіпрський періоді (близько 2400–1550 рр. до н. е.) поселення було засновано за 0,8 км на схід від Єпіскопі в Епіскопі-Фанеромені. Середній Кіпр (1900–1600 рр. до н. е.) – це перехідний період у долині річки Куріс. Поселення, засновані під час середнього кіпріотського періоду, процвітали в міські центри в II-III століттях до н.е., особливо Епіскопі-Бамбула.

У пізньому кіпрському I-III періоді (1600–1050 рр. до н. е.) поселення середньокіпрського періоду розвинулися у складний міський центр у долині Куріс, який забезпечував коридор для торгівлі міддю Троодоса, що контролювалася через Алассу та Епіскопі-Бамбулу. У пізньому кіпрському періоді III-IV періоді Середнього Кіпру було поселення в Епіскопі-Фанеромені. Епіскопі-Бамбула, розташоване на невисокому пагорбі за 0,4 км на захід від Куріса та на схід від Епіскопі, було впливовим міським центром з IA-III періодів Середнього Кіпру. Місто процвітало у XIII столітті до н. е., перш ніж було покинуто приблизно у 1050 році до н. е.

Місто-державу Куріон було засноване в кіпро-геометричний період(1050–750 рр. до н. е.), хоча місцезнаходження поселення залишається невідомим. Без залишків кіпро-геометричного поселення, основними доказами цього періоду є поховання в некрополі Калорізікі, нижче урвищ Куріона. У Калорізікі найдавніші гробниці датуються XI століттям до н. е. За легендою, грецьке місто побудоване в XII ст. до н. е. мікенцями, які брали участь у Троянській війні. Останні археологічні знахідки підтверджують легенду і свідчать, що Куріон, ймовірно, був заснований вихідцями з давньогрецького міста Аргос, яке розташоване на Пелопоннесі.^[3] Більшість поховань датуються II кіпро-геометричним періодом (середина XI – середина X століть до н. е.). Ці гробниці, зокрема гробниця 40 Макфаддена, дають уявлення про дедалі процвітаючу громаду, яка контактувала з материковою Грецією.

У VIII ст. до н. е. під назвою Kartihadasti місто згадується в одному з найдавніших фінікійських написів, так званому Хірамовому надписі, який має номер KAI-31 і був присвячений фінікійському богу Ваалу. У надписі місцевий намісник від Хірама II, царя Тіра, називає себе рабом царя сідонян, що дає можливість датувати надпис приблизно 733/732 роком до н. е.^[2]^[4]

У VII ст. до н. е. місто згадується під цією ж назвою в анналах (673/2 р до н. е.) ассирійського царя Асархаддона, а місцевий правитель Дамас — серед інших залежних від Ассирії кіпрських царів.^[2] Щоб відрізняти місто від Карфагену у Північній Африці, в історіографії його ще називають «Карфаген Кіпрський».

Між 569 і приблизно 546 роками до н. е. Кіпр перебував під єгипетським управлінням. У 546 році до н. е. Кир Великий поширив перську владу на держави Кіпру, включно з Куріоном. Під час Іонійського повстання (499–493 рр. до н. е.) Стасанор, цар Куріона, об'єднався з Онесілом, царем Саламіну, лідером кіпрського союзу проти персів. У 497 році до н.е. Стасанор зрадив Онесілоса, що призвело до перемоги персів над кіпрськими полісами. У класичний період (475–333 рр. до н. е.) було встановлено найдавніше заселення акрополя, хоча основне місце поселення невідоме. Зафіксовано, що цар Куріона Пасікрат допомагав Александру Македонському в облозі Тира в 332 році до н. е. Пасікрат правив як васал Александра, але був повалений у боротьбі серед діадохів. У 294 році до н. е. Птолемей I, цар Єгипту, закріпив контроль над Кіпром, і тому Куріон перейшов під управління Птолемеїв.

Від заснування Куріон був окремим містом-державою, яких на Кіпрі було чимало. Пізніше належав грекам, ассирійцям, фінікійцям, персам, римлянам, візантійцям.

Нині на місці стародавнього міста-держави розташований Археологічний парк, де можна побачити руїни Куріона. В ході розкопок був виявлений комплекс з 30 самих різних приміщень, включаючи кілька басейнів для купання. Усі будівлі побудовані з вапняку. Зокрема, будинок Евстоліоса з римськими термами, де збереглася мозаїка, будинок Ахіллеса, будинок гладіаторів з прекрасними мозаїчними зображеннями, руїни інших приватних будинків. Будинок мозаїки Ахілла датовано першою половиною IV ст. Найбільш примітним елементом Будинку були мозаїчні підлоги, однією з яких зображувався троянський принц Ганімед, викраденого Зевсом. Будинок гладіаторів (датовано другою половиною III ст.) складався із центрального двору з коридорами вздовж усіх чотирьох стін. Розташована в центральному дворі мозаїка, що чудово збереглася, зображала сцену гладіаторського бою, що було показово, оскільки подібні сцени були вкрай рідкісні на Кіпрі.

Найвідоміше місце — відреставрований античний театр греко-римської епохи, побудований в II столітті до н. е.^[5]

Поблизу знаходяться руїни ранньохристиянської базиліки V століття н. е. і великого німфеума (святилища).

Недалеко від Археологічного парку Куріона знаходяться руїни стадіону Куріона і святилища Аполлона Гілата.

Історія

Сучасність

Царі Куріону

Галерея

Примітки

Посилання

Wikiwand - on