Кушнір Альона Миколаївна

Альона Миколаївна Кушнір (нар. 13 березня 1992 р., с. Морозів, Дунаєвецькоий район, Хмельницька обл. — 15 квітня 2022, Маріуполь, Донецька область)^[1][2] — українська військовослужбовиця, старший сержант Окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни, яка відзначилася і загинула під час відбиття російського вторгнення в Україну.

Аліна Кушнір Альона Миколаївна Кушнір-Новіцька
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	13 березня 1992(1992-03-13) Морозів
Смерть	15 квітня 2022(2022-04-15) (30 років) Маріуполь, Донецька область, Україна  (загинула внаслідок ворожого бомбування)
Національність	українка
Alma Mater	ЧМК
Військова служба
Роки служби	2017—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Війни / битви	Російсько-українська війна (з 2014) Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (з 2022) Битва за Маріуполь (2022)
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кушнір.

Життєпис

Альона Миколаївна Кушнір народилася в селі Морозів Дунаєвецького району на Хмельниччині. Виросла в багатодітній сім'ї.

У 2011 році закінчила Чемеровецький медичний коледж. До 2016 року працювала медсестрою у шпиталі. 2013 року вийшла заміж, народила сина Іллю. Чоловік Альони був військовослужбовцем ОЗСП «Азов». Згодом розлучилася.

Від 2017 року проходила військову службу за контрактом на посаді медичної інструкторки в ОЗСП «Азов» Національної гвардії України.

Загинула 15 квітня 2022 року у м. Маріуполі, коли окупанти кинули на «Азовсталь» протибункерну тритонну авіабомбу.

Тіло Альони не знайдено, 9 грудня 2024 року у колумбарії кладовища у мікрорайоні Ракове (м. Хмельницький) з військовими почестями відкрито кенотаф (символичне поховання)^[3][4].

Родина

У Альони залишилися 9-річний син, бабуся, 2 брати.

7 березня 2022 загинув її цивільний чоловік Максим Грідчин, який також обороняв Маріуполь.

Нагороди

• орден «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку.