Кібардіна Валентина Тихонівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кібардіна.

Валентина Тихонівна Кібардіна (17 (30) травня 1907, Вітебськ — 5 жовтня 1988, Ленінград) — радянська актриса театру і кіно. Народна артистка РРФСР (1951). Лауреат Сталінської премії третього ступеня (1951)^[1].

Кібардіна Валентина Тихонівна
Народилася	17 (30) травня 1907  Вітебськ, Російська імперія
Померла	5 жовтня 1988(1988-10-05) (81 рік)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Серафимівське кладовищеd
Країна	СРСР
Діяльність	акторка
Заклад	Великий драматичний театр
Роки активності	з 1929
Батько	Кібардін Тихон Васильовичd
Нагороди
IMDb	ID 0452119

Біографія

Валентина Кібардіна народилася у білоруському Вітебську тодішньої Російської імперії. З дитинства мріяла стати акторкою. Після закінчення школи 1924 року вирушила до Ленінграда вступати до театрального інституту. На вступних іспитах читала монолог Олімпіади Самсонівни Большової з комедії Олександра Островського «Свої люди — порахуємося» та байку Івана Крилова «Слон та Моська»^[2].

В 1929 році Валентина Кібардіна закінчила студію Юрія Юр'єва при Театрі драми імені Олександра Пушкіна. У дипломній виставі «Учитель Бубус» зіграла роль дівчинки-дикунки^[2]. На професійній сцені дебютувала того ж року, в Ленінградському театрі Народного дому (1930 року цей театр було об'єднано з Червоним театром); грала комедійні та характерні ролі.

1934 року відбувся яскравий кінодебют Валентини Кібардіної у фільмі «Юність Максима», потім були інші фільми кінотрилогії.

У 1936 році Валентина Кібардіна перейшла до Великого драматичного театру імені Максима Горького.

Остання поява на сцені — Катюша Маслова в інсценуванні роману «Воскресіння» Лева Толстого (1979, Ленінградський Центральний будинок працівників мистецтв). Померла в Санкт-Петербурзі та похована на Серафимівському цвинтарі^[2] (15-та ділянка).

Визнання та нагороди

• Народна артистка РРФСР (1951)
• Сталінська премія третього ступеня (1951) — за виконання ролі Тетяни Євгенівни Берсеневої у виставі «Розлом» Б. А. Лавреньова
• орден Трудового Червоного Прапора (01.02.1939) — за виконання ролі Наташі в кінокартині «Виборзька сторона»
• медалі.

Творчість

Ролі у театрі

• «Лазня» Володимира Маяковського — Поля
• «П'яне коло» Данило Деля
• «Чортове весілля» Веніаміна Каверіна
• «Міщани» Максима Горького — Поля^[1]
• «Вовки та вівці» Олександра Островського — Євлампія Миколаївна Купавіна
• «Дон Карлос» Фрідріха Шиллера — королева

Великий драматичний театр

• «Весілля Кречинського» Олександра Сухово-Кобиліна — Лідія Петрівна Муромська
• «Джо Келлер та її сини» Артура Міллера — Енн
• 1946 — «Багато шуму з нічого» Вільяма Шекспіра; режисер Ілля Шлепянов — Гера
• 1948 — «Вороги» М. Горького; режисер Наталія Рашевська — Тетяна Лугова
• 1949 — «Дачники» Максима Горького — Варвара Михайлівна
• 1950 — «Розлом» Бориса Лавреньова; режисери Олександр Соколов та Ісай Зонне — Тетяна
• 1951 — «Любов Ярова» Костянтина Треньова; режисер Іван Єфремов — Павла Петрівна Панова
• 1952 — «Доствгаєв та інші» М. Горького; режисер Н. С. Рашевська — Єлизавета
• 1955 — «Смерть Пазухіна» Михайло Салтикова-Щедріна — Настасся Іванівна Фурначова

Фільмографія

• 1934 — Юність Максима — Наташа
• 1937 — Повернення Максима — Наташа
• 1938 — Виборзька сторона — Наташа
• 1938 — Волга-Волга — член комісії
• 1947 — Життя в цитаделі — Ева Мійлас^[2]
• 1948 — Першокласниця — учителька
• 1961 — Бар'єр невідомості — Марія Василівна
• 1964 — Листи до живих — мати Вероніки
• 1966 — Не забудь... станція Лугова — Ганна Петрівна Кудрявцева, мати Люсі