Кіновар

Кінова́р^[4] або цино́бра^[5][6] — важливий низькотемпературний гідротермальний мінерал класу простих сульфідів. Синонім — циніум. Кіновар — одна з найдревніших мінеральних фарб. Основний склад — сульфід ртуті.

Кіновар
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Cin[2]
Хімічна формула	HgS
Клас мінералу	Сульфіди
Nickel-Strunz 10	2.CD.15a[3]
Dana 8	2.8.14.1
Група	Кіноварі
Генезис	Гідротермальний
Ідентифікація
Колір	від темно-рожевого до насичено-червоного
Сингонія	тригональна сингонія
Злам	конхоїдальний
Твердість	2,3 ± 0,2
Блиск	алмазний
Прозорість	непрозорий
Колір риси	червоний
Густина	8,1 ± 0,1 г/см³
Кіновар у Вікісховищі

Двійники кіновару

Кіновар в алуніті

Походження назви

Слова «кіновар» і «цинобра» походять від грецького κινναβαρις: форма «кіновар» — запозичення безпосередньо з середньогрецької, а форма «цинобра» — через латинське і німецьке посередництво (грец. κινναβαρις > лат. cinnabaris > нім. Zinnober). До грецької це слово потрапило з якоїсь східної мови (пор. перс. šängärf — «червоний свинець», «кіновар»). Назви цього мінералу в інших слов'янських мовах можуть бути як запозиченими з грецької (рос. киноварь, болг. киновар, біл. кінавар), так з латинської мови: чи безпосередньо з неї (чеськ. і словац. cinabarit), чи через нім. Zinnober (пол. cynober, чеськ. cinobr, мак. цинобер, серб. цинобер/cinober, словен. cinober)^[7][8].

Загальний опис

Сульфід ртуті ланцюжкової будови HgS. Містить 86,2 % Hg і 13,8 % S, домішки — Se (до 1 %), сліди Те.

Сингонія тригональна.

Руда ртуті.

Твердість 2-3,

Густина 8,0-8,2.

Колір червоний.

Блиск переважно алмазний.

Риса яскраво-червона.

Злом неясно-раковистий.

Крихка.

Поганий провідник електрики.

Діамагнітна.

Кіновар утворює товсто-таблитчаті, ромбоедричні, рідше — призматичні кристали; характерні зернисті агрегати; часто зустрічаються двійники, в тому числі двійники-проростки.

Кіновар типовий мінерал приповерхневих гідротермальних родовищ. Утворюється в лужному середовищі в зв'язку з молодими вулканічними проявами, де міститься разом з антимонітом, піритом, марказитом, реальгаром, арсенопіритом.

В Україні видобували на Микитівському родовищі (Донбас) до 1991 року, є на Закарпатті. Археологічні розкопки свідчать, що тут її добували задовго до нашої ери. Геродот зазначав, що греки отримують червону фарбу від скіфів, які живуть в Причорномор'ї.

Родововища: Альмаден (Іспанія); Авала (Ідрія, Югославія).

Основні методи збагачення — відсадка і флотація при рН 5-7.

Див. також

• Список мінералів
• Метацинабарит
• Історія відкриття і освоєння українських ртутних руд
• Ртутні руди
• Цинобровий колір