Кінофестиваль в Тельюрайді

37°56′21″ пн. ш. 107°48′59″ зх. д.

Кінофестиваль в Тельюрайді
Дата створення / заснування	1974
Країна	США
Місце розташування	Тельюрайд
Період події	1 рік
Описано за адресою	mubi.com/en/awards-and-festivals/telluride
Місяць	вересень
Офіційний сайт​(англ.)
Кінофестиваль в Тельюрайді у Вікісховищі

Кінофестиваль в Тельюрайді (англ. Telluride Film Festival) — кінофестиваль, який проводиться щорічно в Тельюрайд (Колорадо) під час Дня праці (перший понеділок вересня).

Історія

Започаткували фестиваль у 1974 році Білл та Стелла Пенсом, Том Людді та Джеймс Карт із Eastman-Kodak Film Preserve.

Наразі Джулі Хантінгер та Гері Мейєр ведуть фестиваль разом із Томом Людді. Хантінгер — виконавчий директор.

У 2010 році кінофестиваль «Тельюрайд» співпрацював з UCLA TFT (UCLA School of Theater, Film and Television). Це партнерство створило FilmLab — програму, яка зосереджена на мистецтві та кіноіндустрії. FilmLab створена на замовлення для десяти вибраних випускників кінорежисерів UCLA.^[1]

У 2013 році фестиваль відсвяткував своє 40-річчя, додавши нове місце, театр Вернера Герцога, та додатковий день програмування.^[2]

Програма

Основну частину програми складають нові фільми. Існує неофіційна традиція: нові фільми повинні бути показані вперше в Північній Америці, щоб мати право представлятися на фестивалі. «Тельюрайд» добре розміщений у календарі міжнародних кінофестивалей: після Каннського кінофестивалю, але безпосередньо перед Міжнародним кінофестивалем у Торонто та Нью-Йоркським кінофестивалем.

Це наполягання на прем'єрах призвело до того, що «Тельюрайд» асоціювався з відкриттям ряду важливих нових фільмів та режисерів. Особливо це стосується Майкла Мура (чий перший фільм «Роджер і я» вперше показали там у 1989 році) та Роберта Родрігеса (перший фільм якого («Музикант») отримав свій перший фестивальний показ там у 1992 році). На фестивалі також відбулися американські прем'єри таких фільмів, як «My Dinner with Andre» (Луї Маль, 1981), «Stranger Than Paradise» (Джим Джармуш , 1984), «Синій оксамит» (Девід Лінч, 1986), «Громадянська війна» (Кен Бернс, 1990).), «The Crying Game» (Ніл Джордан , 1992), «Малголленд Драйв» (Девід Лінч, 2001), «Горбата гора» (Енг Лі, 2005), «Гра в імітацію» (Мортен Тильдум, 2014), «Саллі» (Клінт Іствуд, 2016), «Місячне сяйво» (Баррі Дженкінс, 2016) та «Леді-Птаха» (Грета Гервіг, 2017).

Срібний медальйон

Кожен фестиваль також має трьох лауреатів. Кожен отримує срібний медальйон кінофестивалю «Тельюрайд».

У 1974 році лауреатами стали Френсіс Форд Коппола, Глорія Свенсон та Лені Ріфеншталь. Серед інших: Лілліан Гіш, Пенелопа Крус, Даніель Дей-Льюіс, Маріон Котіяр, Катрін Деньов, Жерар Депардьє, Клінт Іствуд, Меріл Стріп та інші.

Починаючи з 1995 року, щорічно вручається спеціальний медальйон, як правило, режисерові, який мав великий вплив на американську чи міжнародну кінокультуру. Минулі одержувачі включають Мілоша Стехліка (засновника Facets Multi-Media), HBO, французького кіножурналу Positif, Теда Тернера та Janus Films.

Архів

В кіноархіві Американської кіноакадемії зберігається колекція кінофестивалю «Теллурайд», що складається з розмов з знаковими режисерами, трибунами, симпозіумом та семінарами, що датуються 1978 р.^[3]