Кісса Наталія Миколаївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кісса.

Ната́лія Микола́ївна Кісса (1908, Кишинів, Бесарабська губернія, Російська імперія — 1990, Маріуполь, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — капітан теплоходу «Піонер» Азово-Чорноморського пароплавства, перша жінка-капітан на Азовському морі. Герой Соціалістичної Праці (07.03.1960).

Кісса Наталія Миколаївна
Народилася	26 вересня 1908(1908-09-26)  Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Померла	3 вересня 1990(1990-09-03) (81 рік)  Маріуполь, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Життєпис

Народилася 13 вересня (26 вересня за новим стилем) 1908 року на борту пароплава «Відродження», капітаном якого був її батько Микола Васильович Кісса. Пароплав «Відродження»^[1] йшов рейсом із Бердянська в Одесу і на момент появи на світ дочки капітана перебував у Керченській протоці. Проте, офіційним місцем народження Наталії Миколаївни вважають Кишинів, у цьому місті пройшло її раннє дитинство.

Юні роки Наталії пройшли в Бердянську (тепер — Запорізька область, Україна). З 12 років вона керувала вітрильною шлюпкою, ходила з рибалками на промисел у море.

Працювала на судноремонтному заводі, очищувала від черепашок підводну частину ремонтованих суден. Від 1928 року працювала юнгою і матросом на вітрильному судні «Желанный» («Бажаний»).

1931 року закінчила судноводійське відділення технікуму водного транспорту в місті Ростов-на-Дону. Першу морську практику проходила на борту вітрильної баркентини «Вега» у вахті старпома судна — М. О. Луніна (майбутнього підводника, командира ПЧ «К-21», Героя Радянського Союзу).^[2] Потім працювала 3-ю і 2-ю помічницею капітана на пароплаві «Піонер» (Азовське морське пароплавство). 1937 року, бувши штурманом, очолила перший в країні жіночий шлюпковий перехід за маршрутом Таганрог — Маріуполь.

У роки німецько-радянської війни була штурманом (за іншими даними старпомом^[3]) на теплоході «Анатолій Сєров» (на Азовському і Чорному морях). Брала участь в евакуації військ із Одеси, в Керченсько-Феодосійській десантній операції, обороні Севастополя.

Після війни була 2-ю помічницею капітана на пароплаві «Микола Островський» і теплоході «Земляк» (Азовське морське пароплавство). Від 1947 року — старший помічник, а в 1953—1959 роках — капітан теплохода «Райкомвод» (Азовське морське пароплавство).

Ходила по Азовському і Чорному морях, показала себе вмілим судноводієм. У 1959—1964 роках — капітан теплохода «Піонер» (Азовське морське пароплавство).

Проживала в місті Жданові (нині — Маріуполь Донецької області, Україна).

Померла 3 вересня 1990 року. Похована на Кіровському кладовищі в Маріуполі.

Нагороди

• Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1960 року в ознаменування 50-річчя Міжнародного жіночого дня, за видатні досягнення в праці та особливо плідну громадську діяльність Кіссе Наталії Миколаївні присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням їй ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
• Нагороджена орденом Леніна, орденами Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани», а також медалями.
• Почесний працівник морського флоту.

Пам'ять

• На честь героїні названо суховантаж «Капітан Кісса», побудований 1974 року.^[4]

Див. також

• Марва Ельселегдар — перша єгипетська жінка — капітан корабля.
• Мері Паттен — американська морячка, перша жінка — капітан торговельного судна в США.