Латинський собор (Сандомир)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колегіата.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Латинський собор.

Катедра́льна бази́ліка Різдва Пресвято́ї Ді́ви Марі́ї, або Латинський собор (пол. Bazylika katedralna Narodzenia Najświętszej Maryi Panny w Sandomierzu) — культова споруда, римо-католицька базиліка в місті Сандомирі. Головний храм Сандомирської дієцезії Римо-католицької Церкви в Польщі.

Латинський собор (Сандомир)
Катедра́льна бази́ліка Різдва Пресвято́ї Ді́ви Марі́ї
Вигляд латинського собору в Сандомирі
50°40′36″ пн. ш. 21°44′58″ сх. д.
Тип споруди	собор (1818) і мала базиліка (1960)
Сучасний статус	мала базиліка
Розташування	Польща, Сандомир
Початок будівництва	1361
Стиль	готика, бароко
Належність	Римо-Католицької Церкви в Польщі
Єпархія	Roman Catholic Diocese of Sandomierzd
Стан	об'єкт культурної спадщини Польщі[1]
Оригінальна назва	пол. Bazylika katedralna Narodzenia Najświętszej Maryi Panny
Епонім	Різдво Пресвятої Богородиці
Вебсайт	katedra.sandomierz.org
Латинський собор (Сандомир) (Польща)
Латинський собор у Вікісховищі

Історія

Збудована на узгір'ї неподалік від Сандомирського замку, з яким свого часу сполучалася мостом. Добудована за сприяння єпископа Збігнева Олесницького (добудована частина нині становить презбітерій).^[2]

У вересні 1770 року Матвій Полейовський — львівський скульптор-різьбяр — уклав контракт, за яким мав виконати роботи для храму, а саме вісім вівтарів із різьбами (у тому числі головного вівтаря), декорацію частини храму під хорами, декорацію балюстради в каплиці Мансіонарській, за що мав отримати 12000 злотих.^[3] Ці роботи закінчив у середині 1773 року.^[4] Повністю всі роботи в інтер'єрі завершили 1790 року.

1818 року костел став головним храмом новоутвореної Сандомирської дієцезії. 9 вересня 1819 року відбулась урочиста церемонія входження на посаду єпископа Головчиця.^[2]

Мистецька проблематика

На думку Тадеуша Маньковського, з якою погоджувався Збігнев Горнунг, різьби у вівтарях костелу є нижчого класу, ніж відомі роботи М. Полейовського. Також Горнунг припускав, що їх зробили пізніше, а їх міг виконати майстер, який вирізьбив фігури святого Івана Хрестителя, Марії Магдалини та Марії Єгиптянки в домініканському костелі святого Якова в Сандомирі.^[4] Однак Єжи Ковальчик вважав автором цих робіт таки М. Полейовського.^[5]

Опис

Будівля зального типу, базиліка, головна (середня) нава ширша за бічні. До презбітерію з північної сторони прилягає партерове захристя, перекрите хрестово-реберним склепінням. Фасад бароковий.