Ленц Емілій Християнович

Ленц Емілій Христіанович (нім. Heinrich Friedrich Emil Lenz, Німецька: [lɛnts], 12 лютого 1804 — 10 лютого 1865), більш відомий як Еміль Ленц^[9][10] — фізик балтійсько-німецького походження, який одним з перших знайшов зв'язок між магнітними полями та електричними полями. Найбільш відоми завдяки формулюванню правила Ленца в електродинаміці у 1834 році.^[11]

Ленц Емілій Християнович
нім. Heinrich Friedrich Emil Lenz
Народився	12 (24) лютого 1804[1][2][…]  Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[3][2][…]
Помер	29 січня (10 лютого) 1865[2][4][5] (60 років)  Рим, Папська держава[3][2][…]  ·геморагічний інсульт
Країна	Російська імперія
Діяльність	фізик, інженер, винахідник, викладач університету
Alma mater	Дерптський імператорський університетd[5]
Галузь	фізика і електротехніка
Заклад	Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d] Головний педагогічний інститутd Петрішулеd Михайлівське артилерійське училище[5] Санкт-Петербурзький Імператорський університет[5] Санкт-Петербурзький Імператорський університет[5]
Науковий ступінь	доктор філософії[5]
Вчителі	Георг Фрідріх Парротd
Членство	Російська академія наук (1830)[5] Російська академія наук (1834)[5] Російська академія наук[5] Прусська академія наук[5] Туринська академія наук[6] Російське географічне товариство[5] Берлінське географічне товариство[5] Геттінгенська академія наук
Батько	Christian Heinrich Friedrich Lenzd
Мати	Q124837382?
Брати, сестри	Robert Lenzd[7]
У шлюбі з	Anna Lenzd
Діти	Robert Lenzd[8] Emma Samson von Himmelstiernd
Ленц Емілій Християнович у Вікісховищі

Біографія

Ленц народився в Дерпт (нині Тарту, Естонія), на той час Ліфляндська губернія в Російській імперії. Після закінчення середньої освіти в 1820 році Ленц вивчав хімію та фізику в Дерптському університеті.^[10] Він подорожував з мореплавцем Отто фон Коцебу у його третій навколосвітній експедиції з 1823 по 1826 рік. Під час подорожі Ленц вивчав кліматичні умови та фізичні властивості морської води. Результати були опубліковані в «Мемуарах Петербурзької академії наук» (1831).

Після подорожі Ленц почав працювати в Петербурзькому університеті, де він згодом працював деканом факультету математики та фізики з 1840 по 1863 рік та був ректором з 1863 року до своєї смерті в 1865 році. Ленц теж викладав у Петрішуле^[en] 1830 і 1831 роках, а також в Михайлівській артилерійській академії.

Ленц почав вивчати електромагнетизм в 1831 році. Окрім закону, названого на його честь, Ленц також самостійно відкрив закон Джоуля в 1842 році. Щоб вшанувати його зусилля по дослідженню цієї задачі, закон також називається «законом Джоуля-Ленца», названий також на честь Джеймса Прескотта Джоуля.

Ленц брав активну участь у розробці методу гальванізації, яка була винайдена його другом і колегою Морицем фон Якобі. У 1839 році Ленц виготовив кілька медальйонів з використанням гальванотехніки. Разом з гальванічним рельєфом, створеним Якобі у тому ж році, це були перші випадки гальванопластичної скульптури.^[12]

Ленц помер у Римі від інсульту.

Невеличкий місячний кратер^[en] на зворотньому боці Місяця названий на його честь.