Перфецький Леонід Юліанович

Леонід Перфецький
Сотник

Загальна інформація
Народження	23 лютого 1901(1901-02-23) Ладижинка
Смерть	25 жовтня 1977(1977-10-25) (76 років) Монреаль Канада
Військова служба
Приналежність	УНР

Леонід Перфецький народився 23 лютого 1901 року в селі Ладижинка, Уманського повіту, Київської губернії. Батьки художника походили із Галичини, в Наддніпрянщину переїхали на зламі ХІХ — ХХ століть.^[2] Навчався в середній школі в Орлі, в Московському університеті. Під час Першої світової війни юнака мобілізували та відправили до школи прапорщиків у Петергоф біля Петрограду.

Після більшовицького перевороту родина виїхала до Казані. Коли Татарстан проголосив свою незалежність, Перфецький вступив до війська цієї республіки та продовжив розпочате в Москві навчання в Казанському університеті. Коли більшовики ліквідували татарську республіку, виїхав 1918 року в Україну, де вступив до війська в ранзі хорунжого кінноти Чорноморського коша, що став опісля 3-ю Залізною Дивізією^[1].

Брав активну участь у Визвольних Змаганнях. Був командиром кінної сотні 8-го пішого Чорноморського полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, був учасником Першого Зимового походу.^[2]

Окрім участі у військових операціях робив історичні замальовки тих подій. З надзвичайною точністю намагався відтворити всі атрибути військового побуту: уніформу, відзнаки, зброю. У його картинах знайшли відображення події бою під Крутами 29 січня 1918 року, здобуття Арсеналу, піднесення українського прапору на Чорноморському флоті у квітні 1918 року, події Першого (грудень 1919 року — травень 1920 року) та Другого (жовтень — листопад 1921 року) Зимових походів Армії УНР.^[2]

Перейшов з Армією УНР в еміграцію і вступив до Краківської Академії Мистецтв, де працював у класі професора Дембіцького^[1]. Навчався живопису також у Львові, в мистецькій школі Олекси Новаківського.

1925 року переїхав до Парижа, де навчався у майстерні художника Андре Лота. Був мистецьким завідувачем бібліотеки імені Симона Петлюри^[1]. У Парижі створив низку портретів видатних французів, займався творчими пошуками в рамках модерністичних течій. Виставляв свої твори в престижному Салоні Тюільрі та в приватних галереях, здобув визнання критиків. Влітку 1937 р. став куратором виставки з нагоди 250-ліття здобуття гетьманської булави Іваном Мазепою.^[2]

1941 року вивезений до Німеччини як аграрний робітник. 1942 року «Українське Видавництво» запросило митця до Львова, на посаду ілюстратора німецького видання — місячника «Наші Дні» (вийшло три номери) і викладача рисунку в Українській мистецькій школі. Під час перебування у Львові Леонід проживав в родині свого двоюрідного брата Євгена Перфецького.

На ІІІ-й виставці Спілки Праці Українських Образотворчих Мистців у Львові 1942 року Перфецький виставив одну роботу гуашшю, три графічні роботи і одну сепію — всі пріці на воєнні теми^[1].

1944 року вступив до дивізії «Галичина», як воєнний художник-кореспондент. Створив збірку графічних малюнків «Українська дивізія».^[2]

1945 року опинився в таборі воєнних полонених у Зальцбурзі, пізніше потрапив до таборів переміщених осіб в Австрії. Під час життя в таборі, у 1953 р., в щоденній газеті «Свобода» було опубліковано художній твір Перфецького під назвою «Україна у боротьбі», окрім того, збереглось 78 акварелей та нарисів із пластового життя.

1954 року прибув до Канади, оселився у Монреалі. Тут проживав митцем-самітником при Ораторії св. Йосифа аж до останніх років життя, коли переїхав до Українського дому для старших. У Монреалі розмалював фресками Українську Католицьку Церкву Святого Духа, Католицьку Церкву Святого Елезара. Працював над циклом «Апокаліпсис», створивши 24 картини до останньої книги Нового заповіту — «Об'явлення св. Івана Богослова».^[2]

1962 року в Едмонтоні Богданом Боцюрковим була організована виставка його творів з нагоди 30-річного ювілею Українського Національного Об'єднання.

Також мав персональні виставки в Філадельфії та Нью-Йорку в 1965 році^[1].

Помер Леонід Перфецький 25 жовтня 1977 року, похований на кладовищі Монт-Роял у Монреалі.

Леонід Перфецький створив ряд картин та серії малюнків:

«Піднесення українського прапору на чорноморськім фльоті. 29 квітня 1918» Акварель.
«6-та січова стрілецька дивізія в Станіславові 1919» Акварель.
«Бій з татарами» Олія. 1921 р.
«Козаки під Трапезунтом» Олія. 1942 р.
«Бій під Крутами» Акварель.
«Духова оркестра на конях вступає в Київ»
«Зустріч Карла ХІІ з козаками» Акварель.
«Артилерія Чорної дивізії вступає в Київ»
«Останні набої» Олія.
та інші

У Монреалі, в церкві Св. Духа, — його настінні розписи релігійного змісту^[1].

Також створив один з перших українських коміксів, у якому зобразив боротьбу УПА під час Другої світової війни.

Більшість вцілілих картин майстра зібрано в книзі «Перфецький. Ілюстрована монографія»^[3], виданій українським клубом RAINSHOUSE 23 лютого 2021 року.

Перфецький Леонід Юліанович

Життєпис

Творчість

Вшанування пам'яті

Джерела

Примітки

Посилання

Wikiwand - on