Леопольдо Торре Нільссон

Леопольдо То́рре Ні́льссон (ісп. Leopoldo Torre Nilsson; нар. 5 травня 1924, Буенос-Айрес — пом. 8 вересня 1978, Буенос-Айрес) — аргентинський кінорежисер.

Леопольдо Торре Нільссон
ісп. Leopoldo Torre Nilsson
Дата народження	5 травня 1924(1924-05-05)[1][2][…]
Місце народження	Буенос-Айрес, Аргентина
Дата смерті	8 вересня 1978(1978-09-08)[1][2][…] (54 роки)
Місце смерті	Буенос-Айрес, Аргентина
Поховання	Британський цвинтар Буенос-Айресаd[3]
Громадянство	Аргентина
Професія	кінорежисер, сценарист
IMDb	ID 0868355
torrenilsson.com.ar
Леопольдо Торре Нільссон у Вікісховищі

Творчість

Навчався у свого батька режисера Л. Торреса Ріоса. У 1947 році зняв експерисентальний фільм «Стіна» (за власним оповіданням). 1950 року з батьком поставив фільм «Злочин Орібе». Потім зняв фільми:

• «Тигриця» (1953);
• «Щоб одягнути святих» (1954);
• «Дні ненависті» (1954, за X. Л. Борхесом);
• «Грасіела» (1955, за Кармен Лафорет);
• «Будинок ангела» (1957, сценарій Беатріс Гідо);
• «Викрадач» (1958);
• «Падіння» (1959);
• «Кінець фієсти» (1960);
• «Рука в пастці» (1961, приз ФІПРЕССІ на Міжнародному кінофестивалі в Канні);
• «70 разів по 7» (1962);
• «Тераса» (1963);
• «Замкова щілина» (1964);
• «Зрадники із Сан-Анхеля» (1966);
• «Мартін Ф'єрро» (1968, за X. Ернандесом, визнаний в Аргентині кращим фільмом року);
• «Святий зі шпагою» (1969);
• «Гуемес» (1970);
• «Мафія» (1971);
• «Святий зі шпагою» (1971);
• «Семеро безумців» (1972, за Роберто Арльтом, премія Міжнародного кінофестивалю в Західному Берліні, 1973);
• «Нафарбовані губки» (1974, спеціальна премія Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні);
• «Війна свиней» (1975);
• «Камінь свободи» (1976).