Лечберзький базисний тунель

Лечберзький базисний тунель (нім. Lötschberg-Basistunnel) — залізничний тунель завдовжки 34,57 км, побудовано на Лечбергбані через Альпи на 400 м нижче існуючого тунелю Лечберг. На середину 2010-х є одним з найдовших у світі сухопутним тунелем (за винятком деяких тунелів метро), обслуговує пасажирські та вантажні поїзди. Тунель прокладено між Фрутігеном, кантон Берн (46.5787° пн. ш. 7.6491° сх. д. / 46.5787; 7.6491 (базисний тунель Лечберг, північний портал)), і Рароном, Вале (46.3091° пн. ш. 7.8316° сх. д. / 46.3091; 7.8316 (базисний тунель Лечберг, південний портал)). Збійка відбулася у квітні 2005 року, а будівництво закінчилося у 2006 році. Церемонія відкриття відбулась у червні 2007, ^[1][2] а повномасштабна робота розпочалася у грудні 2007 року^[3].

Лечберзький базисний тунель
Країна	Швейцарія
Координати	46°34′46″ пн. ш. 7°38′57″ сх. д.
Загальна довжина	34 576 м
Лечберзький базисний тунель у Вікісховищі

п о р Лечберзький базисний тунель

Легенда Берн 8.3 Райхенбах 706 м над р.м. 10.4 відгалуження Wengi-Ey 11.3 Венгі 13.5 Фрутіген 779 м над р.м. Енгстліге (~2.600 m) Віді (~220 m) Бріг старим маршрутом контрольний центр Телленфельд Північний портал тунелю (34,577 m) Mitholz (Західний тунель частково побудовано) Ферден Норд (Обидва тунелі працюють на південь від Ферден Норд) Штег (незакінчено) Південний портал тунелю (34,577 m) р. Рона (554 й 817 m) Лозанна Церматт 64.9 Фісп Бріг

Північний портал у Фрутігені

Південний портал біля Рарону

Проєкт

Побудований задля зменшення вантажного руху на швейцарських автодорогах, базисний тунель Лечберг дозволяє збільшити кількість вантажних автомобілів і причепів, які завантажуються на потяги в Німеччині, проходять через Швейцарію залізницею і вивантажуються в Італії. Він також скорочує час у дорозі для німецьких туристів, які вирушають на гірськолижні курорти Швейцарії і ставить Вале в комутуючу відстань до Берну внаслідок скорочення часу у дорозі на 50 %. Загальна вартість — 4,3 млрд швейцарських франків (станом на 2007, виправлені ціни 1998 року). Базисні тунелі Лечберг і Готтард є частиною проєкту AlpTransit.

Будівництво і використання

Будівництво колії в базисному тунелі Лечберг було завершено в липні 2006 року. Були проведені всебічні випробування, зокрема понад 1000 тестових рейсів, які були орієнтовані крім іншого на використання системи ETCS рівня 2. У друге півріччя 2007 року (після відкриття), тільки регулярні вантажні поїзди використовували базисний тунель, плюс деякі міжнародні та міжміські пасажирські поїзди (без зупинок між Шпіц і Бріг); проте, пасажирські поїзди використовували старий графік (час у дорозі між Шпіцом і Брігом вважався 56 хв до грудня 2007 року, навіть якщо фактичний час проїзду через базисний тунель становив тільки 30 хвилин).

З лютого 2008 року ЛБТ використовується для роботи на міжміських маршрутах. Час у дорозі між Фіспом і Шпіцом становить близько 28 хвилин (приблизно 16 хвилин в базисному тунелі).

Статус завершення

Через величезну вартість проєкту AlpTransit, були направлені кошти на Готтардський базисний тунель, тоді як базисний тунель Лечберг побудований тільки на половину. Повністю завершений, він буде складатися з двох одноколійних тунелів, що прямують паралельно від порталу до порталу, з'єднаних приблизно кожні 300 метрів поперечними збійками, дозволяючи використовувати інший тунель для евакуації^[4]

Станом на 2015 рік з півдня на північ третина тунелю двоколійна, третина — одноколійна, з побудованим другим тунелем, а остання третина — з тільки одним одноколійним тунелем, паралельні розвідувальні штольні забезпечують аварійний вихід. Будівництво ділиться на 3 етапи, із завершеним етапом 1:

• Етап 1: будівництво близько 75 % довжини західного тунелю і завершення східного тунелю головного тунелю, тунелю Енгстліге, двох мостів через річку Рона, і відгалуження на Штег. Колії прокладені в східному тунелі і східній половині тунелю Енгстліге, і на 12 км західного тунелю, починаючи з півдня.
• Етап 2: укладання колії в пробиту, але не обладнану частину західного тунелю, і в західний тунель тунелю Енгстліге.
• Етап 3: будівництво частини західного тунелю що залишилася завдовжки 8 км, прокладка колій у відгалуженні на Штег, і підключення цієї гілки до магістральної лінії Бріг-Лозанна в сторону Лозанни.

Етапи 2 і 3 можуть бути виконані разом. Завершення оцінюється у 1 млрд швейцарських франків. Проєкт також містить два паралельні мости через річку Рона в кантоні Вале, 2,6 кілометровий тунель Енгстліге (мілкого закладення; 2 галереї розділені стіною).

Експлуатація

Близько 110 поїздів на добу прямують базисним тунелем, і 66 — старим гірським тунелем. З 110 поїздів, 30 — пасажирські та 80 — вантажні, включаючи інтермодальні вантажні перевезення і важкі вантажні поїзди. Важкі вантажні поїзди максимальною вагою 4000 тонн і максимальною довжиною в 1500 метрів можуть використовувати тільки базисний тунель, адже вони не можуть пройти існуючим гірським маршрутом.

Швидкість руху

• Регулярні вантажні поїзди: 100 км/год
• Кваліфіковані вантажні поїзди: 160 км/год
• Пасажирські поїзди: 200 км/год
• Пасажирські поїзди з кузовом, що нахиляється: 250 км/год

Геотермальна енергія

Тепло води, що надходить з тунелю, використовується для опалення проєкту Tropenhaus Frutigen, тропічної оранжереї, що виробляє екзотичні фрукти, осетрове м'ясо і кав'яр.