Липова Долина

Ли́пова Доли́на (МФА: [ˈɫɪpoʋɐ d̪oˈɫɪn̪ɐ] ( прослухати)) — селище в Україні, у Роменському районі Сумської області України. Населення становить 4479 осіб. Адміністративний центр Липоводолинської селищної громади.

селище Липова Долина
Герб Липової Долини Прапор Липової Долини
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Роменський район
Тер. громада	Липоводолинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA59060070010030190
Основні дані
Засновано	не пізніше 1647
Статус	із 2024 року
Площа	6,52[1] км²
Населення	▼ 4 991 (01.01.2022)[2]
Поштовий індекс	42500
Телефонний код	+380 5452
Географічні координати	50°33′42″ пн. ш. 33°47′7″ сх. д.
Водойма	річки Хорол, Безіменна
Відстань
Найближча залізнична станція:	Ромни
До станції:	32 км
Селищна влада
Адреса	42500, Сумська обл., Роменський район, селище Липова Долина, вул. Полтавська, буд. 32
Голова селищної ради	Штанько Володимир Олексійович
Карта
Липова Долина
Липова Долина
Липова Долина у Вікісховищі

Географічне розташування

Селище міського типу Липова Долина розташоване на березі річки Хорол в місці впадання в неї річки Безіменної, вище за течією на відстані 3 км розміщене село Панасівка, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Русанівка. Через селище проходять автомобільні дороги Т 2113 та Т 1904.

Назва

Липова Долина виникла у першій половині XVII ст. Назва її походить від річки Липівки. У цей час село належало одному з найбільших магнатів Я. Вишневецькому. У 1647 році тут налічувалося 150 дворів. Жителі зазнавали тяжкого соціального й національного гноблення.

Але це лише одна з версій походження назви. Одні пов'язують її з липами, яких дійсно багато росте у Липовій Долині.

Історія

1647 року французький посол Гійом Левассер де Боплан, відвідавши Україну, в книзі «Опис України» вмістив карту, що свідчить про існування у верхів'ї Хоролу поселення Липова Долина. Тут налічувалося 150 дворів.

У 1648–1654 роках у ході Визвольної війни село увійшло до складу Миргородського полку.

На початку 18 ст. шведські війська Карла ХІІ, просуваючись із Новгорода-Сіверського до Полтави, пройшли і через Липову Долину. Ставка короля була в Русанівці, а в Липовій Долині розташовувався шпиталь шведів.

У 1764 році Катерина ІІ подарувала Липову Долину гетьману України Кирилові Розумовському. В цей час село стало входити до Гадяцького полку.

У 1802 році село стало волосним центром Глинського, а через рік — Гадяцького повіту.

В 1834 році відбулось переселення двадцяти шести родин до Бессарабської області у село Кебабча^[3][4].

Під кінець 19 ст. переважна більшість землі в окрузі Липової Долини належала поміщикам Туманським (5,5 тисяч десятин). Селяни користувались невеликими наділами.

1884 року на території Липової Долини було 728 господарств і проживало 4335 чоловік.

У 1840 році в Липовій Долині відкрили парафіяльну школу, в 1877 році — однокласне сільське народне училище, наприкінці 19 ст. — фельдшерський пункт, що обслуговував населення волості.

У 1923 році Липова Долина стала районним центром Роменської округи. В цей час у селі відкрито медичну дільницю, а методом самооподаткування жителі збудували лікарню. В ній працювали один лікар і три середніх медичних працівники. В 1919 році відновила роботу початкова школа, яку з часом перетворено в семирічку. У 1922 році в ній навчалося 207 учнів.

1931 року Липова Долина увійшла до складу Роменського району, а в 1935 році стала районним центром Харківської, з 1939 року — Сумської області.

Липова Долина постраждала внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках^[5], кількість встановлених жертв — 296 людей^[6].

15 жовтня 2016 року в Липовій Долині патріарх Філарет освятив Свято-Троїцький храм, котрий почали зводити 2005-го на місці колишнього зруйнованого козацького собору^[7]

Населення

Чисельність населення

1959	1979	1989	2001	2016
3617	4674	5303	5400	5190

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[8]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	5196	97.16%
російська	108	2.02%
вірменська	15	0.28%
білоруська	2	0.04%
румунська	1	0.02%
угорська	1	0.02%
інші/не вказали	25	0.46%
Усього	5348	100%

Культура

Гімн Липової Долини

Слова В. Стеценка Музика В. Рожка^[9]

Над Хоролом древнім ніжна пісня лине,

У садах багряних осінь догоря.

Липова Долина — світла, тополина,

Ти моє кохання, вранішня зоря.

Приспів:

Липова Долина — пісня солов'їна,

Мов казкова фея, в сни мої ідеш

Липова Долина — чарівнице мила,

Кращої за тебе у світі не знайдеш

І нехай вже осінь заблукала в листі,

А твої світанки чисті та ясні.

У вінку барвистім, чарівнім намисті

Зашепочуть знову липи на весні.

Приспів:

Прилетить додому пара журавлина,

Над Хоролом сивим сонце засія.

Липова Долина — у цвіту калина,

Всі ми твої діти, всі — одна сімя.

У 1921 році на базі клубу відкрилася бібліотека. В 1978 році у районі відбулася централізація бібліотечної системи і бібліотека селища стала центральною районною бібліотекою. В лютому 2020 року Великомихайлівську центральну районну бібліотеку було закрито, а у травні на її базі був створений КЗ «Публічна бібліотека Великомихайлівської селищної ради» Одеської області.^{[джерело?]}

Персоналії

• Андрієвський Віктор Петрович — український історик, етнограф, педагог.
• Герасименко Тамара Миколаївна — українська поетеса.
• Глупак Володимир Олександрович — український військовик, учасник російсько-української війни^[10].
• Горошко Юрій Олексійович — український військовик, учасник російсько-української війни^[11].
• Гричук Володимир Полікарпович (1907—1999) — радянський фізико-географ.
• Карпець Владислав Петрович (1995—2024) — молодший сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Рисенко Віктор Миколайович (1996—2023) — сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Сумська область