Лисаківський Володимир Юрійович

Володи́мир Ю́рійович Лисакі́вський (1991—2019) — старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

Володимир Лисаківський
Старший матрос
Загальна інформація
Народження	4 серпня 1991(1991-08-04) Красненьке
Смерть	12 квітня 2019(2019-04-12) (27 років) (помер від поранень)
Alma Mater	Університет державної фіскальної служби України
Псевдо	«Юрист»
Військова служба
Роки служби	2015-2019
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Військово-морські сили
Рід військ	Морська піхота
Формування	18 ОБМП
Війни / битви	Російсько-українська війна Оборона Маріуполя
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лисаківський.

З життєпису

Народився 1991 року в селі Красненьке (Кривоозерський район, Миколаївська область) Закінчив Красненьківську загальноосвітню школу. Протягом 2011—2012 років проходив строкову службу у внутрішніх військах МВС. 2012-го закінчив Національний університет державної податкової служби України.

28 квітня 2015 рокув мобілізований до лав ЗСУ, брав участь в боях. АТО, звільнений в запас 19 липня 2017-го. Того ж року підписав контракт на військову службу у морській піхоті; старший матрос, старший навідник 35-ї бригади.

11 квітня 2019 року внаслідок ворожого обстрілу з ПТРК позицій поблизу села Гранітне (Волноваський район зазнали поранень поранення шість військовослужбовців бригади (вибух міни з гранатомета) — серед них й Володимир. Понад добу лікарі намагались врятувати його, але поранення виявилося несумісним із життям.

14 квітня 2019-го похований з військовими почестями в селі Красненьке; проводжали Володимира всім селом^[2].

Без Володимира лишились батьки Раїса Михайлівна і Юрій Володимирович та сестра.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 131/2020 від 7 квітня 2020 року за «самовіддане служіння Українському народові, особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)^[3]