Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
18-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
18-й окремий батальйон морської піхоти (18 ОБМП, в/ч А4210, пп В2317) — підрозділ морської піхоти Збройних сил України. Був створений в 2014 році як 18-й батальйон територіальної оборони «Одеса» з мешканців Одеської області. З 2018 року входить до складу 35-ї окремої бригади морської піхоти.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Створення
У травні 2014 року, згідно з директивами й розпорядженнями Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних сил України, на території Одеської області розпочалося формування 18-го батальйону територіальної оборони. Розпочав формування голова Одеської обласної державної адміністрації Володимир Немировський.[2]
30 травня 2014 року новопризначений голова Одеської ОДА Ігор Палиця та командувач Південного оперативного командування генерал-лейтенант Анатолій Сиротенко в ході урочистої церемонії вручили особовому складу 18 БТрО державний прапор України.[3] У пресі роз'яснили, що військовим підрозділам, які формуються на особливий період, бойові прапори не вручаються.[4] Командиром батальйону був призначений офіцер запасу, який в минулому командував однією з аеромобільних бригад; його ім'я не повідомлялося.[3]
31 травня 2014 року командир новоствореного батальйону видав свій перший наказ, що дало старт відліку цьому підроділу.[5]
До 18 БТрО були зараховані 420 солдатів і офіцерів віком від 18 до 55 років.[6] Заступник військового комісара Одеської області, начальник відділу територіальної оборони полковник Валерій Іщенко запевнив громаду Одещини, що до батальйону увійдуть виключно добровольці.[7]
По інформації військового комісара Одеської області полковника Юрія Піскуна, до переліку штатного озброєння вояків батальйону увійшли пістолети, автомати, кулемети та гранатомети. Заняття з вогневої підготовки були проведені на базі Навчального центру Одеської військової академії.[8]
Бойове злагодження особовий склад Одеського батальйону територіальної оборони пройшов у Навчальному центрі Військової академії, частина солдатів навчалися в 169-му навчальному центрі «Десна» в Чернігівській області.
Виконання бойових завдань
У червні 2014 року Генеральний штаб Збройних сил України вирішив направити 18 БТрО на посилення Одеського прикордонного загону Державної прикордонної служби на ділянці кордону з Придністров'ям. Місце для дислокації батальйону визначили у селі Петро-Євдокіївка Роздільнянського району Одеської області.[9]
2 вересня для особового складу батальйону були придбані 420 бронежилетів четвертого класу захисту.[10] Їх закупив на власні кошти голова Одеської ОДА Ігор Палиця.[11]
У середині вересня 2014 року особовий склад 18 БтрО був перекинутий у Донецьку область в Сектор «М» для посилення Маріупольського військового гарнізону.[12] Бійці батальйону почали нести службу на двох блокпостах на північно-східних підступах до Маріуполя. Були споруджені бліндажі та інші укріплення, відриті окопи.[13]
Після передислокації батальйону у вересні під Маріуполь почалися проблеми з матеріальним забезпеченням, які були частково подолані за рахунок благодійної допомоги.[14]
18 жовтня 2014 року, під час обстрілу блокпосту, загинуло 4 військовослужбовці батальйону:[15] Геннадій Бойченко, Євген Кравець, Микола Мокан, Олександр Орлик.
Переформування
У листопаді 2014 року 18-й батальйон територіальної оборони переформували на 18-й окремий мотопіхотний батальйон 28-ї окремої механізованої бригади.[16]
В 2018 році 18-й окремий мотопіхотний батальйон переформували на 18-й окремий батальйон морської піхоти, він увійшов до складу новоствореної 35-ї окремої бригади морської піхоти.[17]
Remove ads
Втрати
2014
- 18 жовтня 2014 — Кравець Євген Володимирович, солдат, номер обслуги.
- 18 жовтня 2014 — Бойченко Геннадій Васильович, сержант, гранатометник.
- 18 жовтня 2014 — Мокан Микола Валерійович, старший солдат, стрілець-помічник гранатометника.
- 18 жовтня 2014 — Орлик Олександр Іванович, сержант, командир відділення.
- 4 листопада 2014 — Святковський Михайло Вікторович, солдат, водій-електрик.[18]
2015
2016
- 18 травня 2016 — Дусь Іван Петрович, солдат, радіотелефоніст.
2017
- 9 вересня 2017 — Кривиденко Максим Ігорович, старший солдат, снайпер.
2019
- 12 квітня 2019 — Лисаківський Володимир Юрійович, старший матрос. Помер від поранень.[21]
2022
- 3 червня 2022 — Дердуга Сергій Миколайович, підполковник, командир батальйону. Загинув в Миколаївській області.[22][23]
- 29 серпня 2022 — Кремінський Володимир («Локі»), матрос. Загинув в районі села Білогірка Херсонської області.[24]
- 11 травня 2024 — Куций Юрій Васильович («Вєган»), матрос. Загинув в районі населеного пункту Новотягинка Херсонської області.[25]
Remove ads
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads