Лисенко Юрій Семенович

Юрій (Георгій) Семенович Лисенко (* 21 квітня 1910 — † 12 березня 1994, Київ, Україна) — радянський i український кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967)^[1].

Лисенко Юрій Семенович
Дата народження	8 (21) квітня 1910
Місце народження	Валява, Хлистунівська волость, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Дата смерті	12 березня 1994(1994-03-12) (83 роки)
Місце смерті	Київ, Україна
Громадянство	СРСР  Україна
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1940)
Професія	кінорежисер, сценарист
Заклад	Кіностудія ім. О. Довженка
Членство	Спілка кінематографістів України
Нагороди
IMDb	ID 3059044

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лисенко.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лисенко Юрій.

Життєпис

Народився у селі Валява Черкаської області.

У 1929—1931 співробітник газет в Харкові і Сумах.

В 1940 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва.

Учасник Німецько-радянської війни.

Працював у театрах Києва, Луцька, Полтави, Мелітополя.

Режисер Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка (1955—1984).

Очолив Театр кіноактора 1979 року при кіностудії ім. О. Довженка.

Був членом Національної спілки кінематографістів України з 1961 р.

• Дочки:
• Лисенко Лариса Георгіївна (нар. 28 березня 1938 р.) — головна медсестра НДІ нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України. 
• Лисенко Ольга Георгіївна (нар. 10 травня 1941 р.) — радянська, російська кіноактриса.
• Лисенко Оксана Георгіївна (нар. 30 січня 1945 р.) — український кінорежисер.

Фільмографія

Меморіальна дошка на честь Лисенка Георгія Семеновича. Встановлена на адміністративному корпусі кіностудії імені Олександра Довженка (Київ)

• «Коли співають солов'ї» (1956, 2-й режисер та актор)
• «Якби каміння говорило...» (1957, режисер; сценарист у співавт. з М. Януковичем)
• «Гроза над полями» (1958, режисер)
• «Таврія» (1959, режисер; сценарист у співавт.)
• «Літак відлітає о 9-й» (1960, режисер)
• «Ми, двоє чоловіків» (1962, режисер)
• «Перевірено — мін немає» (1965, сценарист та режисер у співавт.)
• «В'язні Бомона» (1970, сценарист у співавт., режисер)
• «Вогонь» (1973, режисер; сценарист у співавт. з О. Сацьким)
• «Біле коло» (1974, режисер; сценарист у співавт. з О. Сацьким)
• «Менший серед братів» (1984, Ковальов)

Пам'ять

• 12 березня 2015 року на Національній кіностудії імені Олександра Довженка було відкрито меморіальну дошку кінорежисеру Юрію Семеновичу Лисенку^[2].