Черкаський повіт

Черкаський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Київської губернії Російської імперії. Адміністративний центр — місто Черкаси.

Черкаський повіт
Герб повіту
Губернія	Київська губернія
Центр	Черкаси
Створений	1795
Площа	близько 3 500 км²
Населення	307 542 чоловік (на 1897 рік) осіб

У 1795-96 роках існував Черкаський повіт у складі Вознесенського намісництва.

Історія

Повіт знаходився на південному сході Київської губернії, мав загалом трикутний контур і найбільший протяг в 80 верст (85 км) з півночі на південь і в 84 версти (89 км) із заходу на схід. З північного сходу межував із Золотоніськім повітом Полтавської губернії, відокремлюваним від нього Дніпром, на півдні з Чигиринським, південному заході з Звенигородським, північному заході з Канівським повітами. Площа повіту становила близько 3 500 км².

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 307 542 чоловік. З них 84,93 % — українці, 9,82 % — євреї, 4,17 % — росіяни^[1].

В повіті було 644 населених пункти, зокрема 1 місто, 11 містечок, 71 село, 18 селищ, 11 слобід і одна колонія. Великих населених пунктів, що мали понад 3000 жителів, було 26.

1920—1922 у складі Кременчуцької губернії.^[2]

Адміністративний поділ

1861 рік

Волості: Байбузівська, Балакліївська, Березняківська, Білозірська, Буртівська, Валявська, Вязівська, Головятинська, Городиська, Деренковецька, Завадівська, Жаботинська, Ковалиська, Костянтинівська, Ксаверівська, Матусівська, Межиріцька, Мліївська, Моленянська, Лозанівська, Носачівська, Орловецька, Попівська, 2-га Попівська, Прусівська, Ротмистрівська, Самгородська, Свинарська, Смілянська, Станіславчицька, Старосільська, Сунківська, Ташлицька, Тернівська, Тубольцівська, Хмільнянська, Хлистунівська, Шелепухівська, Яблуновецька.^[3]

Переписи населення

1808 рік. Перепис євреїв Черкаського повіту орендарів закладів з продажу спиртних напоїв

Див. також

• Категорія:Населені пункти Черкаського повіту

Джерела

• Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)