Луганський Сергій Данилович

Луга́нський Сергі́й Дани́лович (рос. Луганский Сергей Данилович; 1 жовтня 1918(19181001) — 16 січня 1977) — радянський військовий льотчик-винищувач часів Другої світової війни, генерал-майор авіації (1957). Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1944).

Сергій Данилович Луганський
рос. Сергей Данилович Луганский
Народження	1 жовтня 1918(1918-10-01)[1]  Вірний[d], Семиріченська область, Туркестанська АРСР, Російська СФРР
Смерть	16 січня 1977(1977-01-16) (58 років)  Алмати, Казахська РСР, СРСР
Поховання	Центральне кладовище Алматиd
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	винищувальна авіація
Освіта	Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Роки служби	1936—1964
Партія	ВКП(б)
Звання	Генерал-майор авіації
Формування	152-й гвардійський винищувальний авіаційний полк
Війни / битви	Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги»

Біографія

Народився 1 жовтня 1918 року в місті Вірний (нині — Алмати, Республіка Казахстан) в селянській родині. Росіянин. Після закінчення неповної середньої школи у 1936 році працював садівником.

У 1936 році призваний до лав РСЧА й направлений до 3-ї Оренбурзької військової авіаційної школи льотчиків, яку закінчив у 1938 році. Отримав призначення у 14-у авіаційну бригаду, дислоковану в Пскові. Був пілотом, командиром ланки.

Учасник радянсько-фінської війни взимку 1939—1940 років. У складі 49-го винищувального авіаційного полку здійснив 59 бойових вильотів, збив 1 фінський біплан «Глостер Гладіатор» і, помилково, радянський легкий бомбардувальник-розвідник Р-5. Нагороджений орденом Червоної Зірки.

Учасник німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. До травня 1942 року воював у складі 271-го винищувального авіаційного полку, з червня 1942 по березень 1945 року — у 270-у (152-у гвардійському) винищувальному авіаційному полку.

Всього за роки війни на винищувачах ЛаГГ-3 і Як-1Б здійснив 390 бойових вильотів, у повітряних боях збив особисто 37 та у складі групи 6 літаків супротивника, здійснив 2 повітряних тарани.

Після закінчення війни продовжив військову службу в авіаційних частинах військ ППО СРСР. У 1949 році закінчив Військово-повітряну академію. З 1964 року генерал-майор авіації С. Д. Луганський — в запасі.

Помер 16 січня 1977 року, похований у місті Алма-Ата.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 вересня 1943 року за мужність і відвагу, виявлені у боях з німецько-фашистськими загарбниками, капітану Луганському Сергію Даниловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1493).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 липня 1944 року майор Луганський Сергій Данилович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 1981).

Також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора (28.02.1942, 22.07.1943, …), орденом Олександра Невського (05.09.1944), двома орденами Червоної Зірки (19.05.1940, 19.11.1951) і медалями.

Твори

С. Д. Луганський є автором книг спогадів: «На глибоких віражах», «Небо залишається чистим».

Пам'ять

На проспекті Абилай-хана в місті Алмати встановлено бронзове погруддя С. Д. Луганського^[2].