Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Лукаш Олена Леонідівна
проросійський політик в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Оле́на Леоні́дівна Лу́каш (нар. 12 листопада 1976, Рибниця, Молдавська РСР, СРСР) — проросійський політик з України, юрист. Міністр юстиції України (з 4 липня 2013 — 27 лютого 2014 року) в другому уряді Миколи Азарова. Заслужений юрист України. Кандидат юридичних наук. Державний службовець другого рангу. Міністр Кабінету Міністрів України (2012—2013), перша жінка на цій посаді. Колишній член Партії регіонів. У 2014—2018 роках перебувала під санкціями Європейського Союзу. Фігурантка бази даних центру «Миротворець», була внесена за антиукраїнську пропаганду і замах на суверенітет і територіальну цілісність України.[1] З 2018 року — ведуча «Суб'єктивних підсумків» на проросійському телеканалі «NewsOne», який пов'язують з кумом президента РФ Володимира Путіна і проросійським політиком Віктором Медведчуком.
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Виросла в Сєвєродонецьку, де жила з 1977 по 1995 роки.
Освіта
- Сєвєродонецьке ВПТУ № 92[2][3]
- 1996 — вступила на юридичний факультет київського приватного Університету «КРОК».
- 1997 — переводиться на другий курс юридичного факультету Академії праці та соціальних відносин Федерації професійних спілок України, яку закінчила в 2000 році отримавши спеціальність «Правознавство», юрист.
Кар'єра
Народний депутат 6-го скликання з листопада 2007 до березня 2010 від Партії регіонів, № 27 в списку. На час виборів: перший заступник Міністра Кабінету Міністрів України — начальник Управління правового забезпечення, член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007). Секретар Комітету з питань правової політики (з грудня 2007). Склала депутатські повноваження 12 березня 2010.
Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до січня 2007 від Партії регіонів, № 26 в списку. На час виборів: адвокат, безпартійна. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Голова підкомітету з питань судоустрою та статусу суддів Комітету з питань правосуддя (з липня 2006). Склала депутатські повноваження 11 січня 2007.
- травень 2000 — серпень 2001 — юрист
- вересень 2001 — грудень 2003 — директор ТОВ «Агентство „Іменем Закону“».
- березень 2004 — червень 2005 — старший викладач Української академії зовнішньої торгівлі.
- червень 2005 — листопад 2005 — юрист ТОВ «Юридичне агентство „Лібера“».
- листопад 2006 — листопад 2007 — перший заступник Міністра Кабінету Міністрів України — начальник Управління правового забезпечення.
У квітні 2001 — отримала свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю. Листопад — грудень 2004 — учасниця розгляду в Верховному Суді України скарги про визнання недійсними результатів виборів Президента України (представляла інтереси Віктора Януковича).
Членки правління ВМГО «Союз молоді регіонів України» (з червня 2005).
З 4 березня 2010[4] по 5 квітня 2011[5] — Перший заступник Глави Адміністрації Президента України — Представник Президента України у Конституційному Суді України.
Квітень 2011 — грудень 2012 — радник Президента України — Представник Президента України у Конституційному Суді України.
24 грудня 2012 року призначена Міністром Кабінету Міністрів України.[6]
4 липня 2013 року Президент України своїм указом призначив Олену Лукаш Міністром юстиції України[7], звільнивши її з посади Міністра Кабінету Міністрів України[8].
З 28 січня — 27 лютого 2014 — в. о. Міністра юстиції України.[9]
Remove ads
Блокування рахунків

В кінці лютого 2014 року після вичерпних пояснень стосовно кожної особи в поданні українського уряду, Австрія, Швейцарія та Ліхтенштейн заблокували рахунки двом десяткам колишніх урядовців та наближених до екс-президента Януковича, серед них і Олені Лукаш, за підозрою в причетності цих осіб до порушення прав людини під час протестів в Україні, а також у корупції та відмиванні грошей[10][11][12][13][14].
5 березня 2014 року Рада Європейського Союзу ухвалила рішення, згідно з яким рахунки окремих високопосадовців часів президентства Януковича, включаючи Олену Лукаш, в країнах ЄС були заблоковані[15].
Апеляційний суд Києва 5 жовтня 2016 року визнав інформацію ГПУ, подану до Ради ЄС, недостовірною і зобов'язав прокуратуру повідомити про це Раду ЄС[16][17].
5 березня 2018 року Рада ЄС виключила Лукаш із санкційного списку.[18]
Remove ads
Кримінальні справи проти Олени Лукаш
Узагальнити
Перспектива
28 лютого 2014 року Генеральна прокуратура України скерувала запит до Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України з вимогою негайно затримати осіб, які причетні до масових вбивств активістів у центрі міста Києва в період з 18 по 22 лютого 2014 року, в тому списку і колишній міністр юстиції Олена Лукаш[19]. За інформацією Еспресо TV, під час подій Євромайдану зникла з України і переховувалася від слідства.[20] За інформацією речника СБУ, Олена Лукаш переховувалась на території приватного маєтку в Києві, і не виходила на контакт зі слідством.[21] Однак адвокат Олени Лукаш — Юрій Іващенко — заявив, що вона постійно співпрацювала зі слідством і неодноразово надавала слідчому свої пояснення.[22]
10 вересня 2015 року Служба безпеки України оголосила Лукаш у розшук, підозрюючи її у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу (привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем). Слідство вважало, що Олена Лукаш, зловживаючи обов'язками міністра юстиції, за змовою з іншими працівниками Мін'юсту фактично штучно провела тендерні процедури з метою реалізації загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС. У процесі реалізації цієї програми, як стверджує прокуратура, вона заволоділа державними коштами у розмірі більше 2,5 млн гривень[23].
5 листопада 2015 року прокурор ГПУ Владислав Куценко повідомив під час прес-конференції в СБУ, що Олена Лукаш повернулася в Україну, і була затримана в Києві[24].
6 листопада Печерський районний суд Києва обрав Олені Лукаш запобіжний захід у вигляді 2-місячного утримання під вартою з альтернативою звільнення під заставу 5,1 млн гривень[25]. Застава була внесена президентом компанії «Смарт-Холдинг» та депутатом Верховної Ради Вадимом Новинським[26].
20 листопада 2017 року Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що його заступниця Анжела Стрижевська не погоджує повідомлення про підозру Олені Лукаш через брак зібраних доказів.[27] Також повідомлення про підозру не було підписане іншим заступником генпрокурора Юрієм Столярчуком.[28]
13 березня 2018 року Луценко заявив, що слідство на той момент не знайшло доказів вини Олени Лукаш[29].
Лукаш також інкримінується заволодіння бюджетними коштами у особливо великих розмірах. Зокрема, виділені Міністерством юстиції гроші на закупівлю послуг для адаптації законів України до законодавства ЄС. За даними генпрокуратури, Олена таким чином привласнила 2,5 млн грн[30].
Remove ads
Державні нагороди
- Заслужений юрист України (7 жовтня 2010) — за вагомий особистий внесок у реалізацію державної правової політики, зміцнення законності та правопорядку, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод громадян[31]
Сім'я
- Мати, Любов Василівна (1948) — пенсіонер;
- Чоловік, Ілляшов Григорій Олексійович (1965) — колишній голова Служби зовнішньої розвідки України[32].
- Сестра, Лукаш Тетяна Леонідівна (1979) — з 01.06.2007 член ЦВК, з червня 2007 секретар ЦВК[33][34].
Має двох дітей.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Лукаш Олена Леонідівна
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Сторінка Олени Лукаш на сайті Верховної Ради
- Стало відомо, хто з українських високопосадовців потрапив під американські санкції [Архівовано 25 січня 2014 у Wayback Machine.]
- РІДНЕ ПТУ ОЛЕНИ ЛУКАШ ПИШАЄТЬСЯ СВОЄЮ УЧЕНИЦЕЮ (ФОТО) [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Розслідування ТВі: Як випускниця ПТУ Олена Лукаш стала міністром юстиції [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads