Розанда Лупул

Роза́нда Лу́пул (Роксана, Руксандра; бл. 1630 — 1686) — молодша дочка молдовського господаря Васілє Лупу (Василя Лупула), невістка Богдана Хмельницького. Сестра княгині Марії Радзивілл, дружини великого гетьмана литовського Януша Радзивілла.

Старша сестра Марія Лупул

Розанда Лупул
Портрет Розанди із музею в Чигирині
Ім'я при народженні	рум. Ruxandra Lupu
Народилася	бл. 1630
Померла	1686 або 1687 Фортеця Нямц, Молдовське князівство  ·можливо, страчена поляками
Країна	Молдова
Національність	гречанка або албанка
Місце проживання	Молдовія
Діяльність	політична діячка
Відома завдяки	невістка Богдана Хмельницького
Титул	Молдавська княжна
Конфесія	православна
Батько	Василь Лупул
Брати, сестри	Марія Лупул
У шлюбі з	Хмельницький Тимофій Богданович
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лупул.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хмельницька.

Життєпис

Серед претендентів на її руку були Тиміш Хмельницький^[1], Пйотр Потоцький^[2], син брацлавського воєводи Потоцького, князь Дмитро Юрій Вишневецький, Марцін Калиновський^[1].

Розанда та Хмельницькі

31 серпня 1652 Розанда вийшла заміж за Тимоша Хмельницького. Після його загибелі, якраз напередодні похорону гетьманича, що відбувся 27 грудня 1653 року у Чигирині, Розанда народила двох хлопчиків-близнюків. Разом із ними вона деякий час проживала у Суботові, де її, зокрема, відвідував антіохійський патріарх Макарій^[3]. Згодом перебралася на помешкання до подарованого Богданом Хмельницьким маєтку Зіньківський ключ на Полтавщині.

У 1658 році молдовський воєвода Стефаниця хотів забрати її силоміць з Рашкова, який подарував їй по смерті Тимоша Богдан Хмельницький, де вона проживала. У Рашкові 1 січня 1660 написала лист-чолобитну царю Московії з проханням дати їй «хрисовула» на пожиттєве володіння наданими Хмельницьким трьома маєтками^[4].

Подальша доля

Намисто Розанди Хмельницької

Подальші відомості про Розанду досить непевні. Серед іншого є згадка про Роксолану домну Хмельницьку як власницю Кам'янки Дністровської у подимному реєстрі Брацлавського воєводства Речі Посполитої 1664 року^[5].

Українська версія

Ходили чутки, що начебто у 1660 році молодший брат Тимоша, тодішній гетьман Юрій Хмельницький, видав дружину покійного старшого брата за французького шляхтича Анрі де Боа, котрий спочатку перебував на службі в польського короля, а згодом вступив до Війська Запорозького, прийняв православ'я і став Андрієм Антоновським. Від шлюбу з Антоновським (знову ж таки — начебто) Розанда мала сина Петра.

Деякий час вони проживали над Дністром, у містечку Рашкові. Коли до влади у Молдовському князівстві прийшов брат Розанди Стефаніца Лупу, він намагався забрати сестру до Ясс, навіть присилав для цього в Україну спеціальний ескорт. Проте козаки прогнали молдован з Рашкова, і домна Розанда й надалі залишалася у Наддністрянщині.

Молдовська версія

Історичні джерела молдовського походження повідомляють, що з 1666 року двадцять років свого життя домна Розанда прожила у Молдовському князівстві — допоки під час одного з польсько-молдавських конфліктів не була захоплена вояками Речі Посполитої в полон біля фортеці Нямц і у 1686 (за іншими даними 1687) році страчена — як невістка ненависного їм Богдана Хмельницького.^[6]

За версією Ніколає Булата, молдовського історика і автора історичного роману про Розанду, її руки домагався молдовський боярин Василій Крупецький. Розанда відмовляла, боярин вирішив помститися. І коли польський король пішов війною на Молдовське князівство, Крупецький навів поляків на монастир святого Миколая в Рашкові. Монастир пограбували, а саму Розанду там стратили^[7].

Намисто Розанди

Намисто Розанди Лупул зберігалося у Миколаївській церкві Білої Церкви, пізніше було передане до Білоцерківського краєзнавчого музею. В радянський час воно було оцінене у 10 тисяч карбованців. В 1930-ті роки намисто було вилучене з музею та передане до фінвідділу для подальшого продажу за кордон. Подальша доля намиста невідома^[8][9].