Луїджі Коменчіні

Луї́джі Коменчі́ні (італ. Luigi Comencini; 8 червня 1916 — 6 квітня 2007) — кінорежисер, один з батьків італійського неореалізму.

Луїджі Коменчіні
італ. Luigi Comencini
Народився	8 червня 1916(1916-06-08)[1][2][…]  Сало, Провінція Брешія, Ломбардія, Королівство Італія
Помер	6 квітня 2007(2007-04-06)[3][1][…] (90 років)  Рим, Італія[2]  ·хвороба Паркінсона
Поховання	цвинтар Фламініо
Країна	Італія  Королівство Італія
Діяльність	кінорежисер, сценарист, режисер
Alma mater	Міланський технічний університет
Знання мов	німецька і італійська[1][4]
Роки активності	з 1937
Жанр	Комедія по-італійськи
Родичі	Giulio Manfredoniad і Карло Календаd
Діти	Paola Comencinid, Cristina Comencinid і Francesca Comencinid
Нагороди	Премія «Золотий лев» за кар'єруd (1987) премія «Давид ді Донателло» за найкращу режисерську роботу
IMDb	ID 0173728
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Отримавши диплом архітектора, Коменчіні зайнявся журналістикою і присвятив себе кінематографу.

Разом з Альберто Латтуадою і Марко Феррарі він стояв біля витоків створення в 1938 році Італійської кінотеки в Мілані, працював асистентом різних режисерів, був активним сценаристом, автором короткометражних фільмів.

Коменчіні дебютував повнометражним фільмом «Красти заборонено» (1948). Вніс внесок до формування естетики неореалізму своїми найпопулярнішими комедіями «Хліб, любов і фантазія» (1953) і «Хліб, любов і ревнощі» (1954), антифашистськими стрічками «Всі додому» (1960), «Дівчина Бубе» (1963) і іншими.

Згодом, працюючи в різних жанрах переважно комерційного кіно, режисер зберігав професійний рівень навіть в розважальних фільмах, таких, як «Скопоне, наукова картярська гра» (1972).

Він співпрацював з класиками італійського кіно Росселліні і Дзаваттіні і сам виховав багато талановитих майстрів, серед яких, — його дочка Кристина.

Фільмографія

• 1953 — Хліб, любов і фантазія / Pane, amore e fantasia
• 1954 — Хліб, любов і ревнощі / Pane, amore e gelosia
• 1955 — Римська красуня / (La bella di Roma)
• 1960 — Всі додому / Tutti a casa
• 1964 — Моя пані / La mia signora
• 1965 — Лялечки / Le bambole
• 1972 — Скопоне, наукова картярська гра / Lo scopone scientifico
• 1975 — Жінка на неділю / (La donna della domenica
• 1976 — Лише б не дізналися всі навколо!
• 1979 — Затор — неймовірна історія / L'ingorgo — Una storia impossibile