Комедія по-італійськи

Запит «Італійська комедія» перенаправляє сюди; про «Італійську комедію масок» або «Італійську комедію дель арте» див. Комедія дель арте.

Коме́дія по-італі́йськи^[2][3] (італ. Commedia all'italiana) — термін для позначення жанру італійських кінокомедій кінця 1950-х і 1960-х років. У комедіях йшлося — часто з сатиричним підтекстом — про звички буржуазії. Одним із перших фільмів цього жанру можна вважати «Розлучення по-італійськи» (1962) П'єтро Джермі. У назві фільму вперше з'являється термін «по-італійськи» (італ. all'italiana), який згодом поширився на комедії цього етапу італійського кіно. Головними представниками цього жанру, окрім П'єтро Джермі, є режисери Маріо Монічеллі, Луїджі Коменчіні, Стено, Діно Різі та Паскуале Феста Кампаніле, а також автори Айдж^[en] і Скарпеллі^[en], Родольфо Сонего та Сузо Чеккі Д'Аміко. Серед зірок цих фільмів були Вітторіо Ґассман, Марчелло Мастроянні, Уго Тоньяцці, Альберто Сорді, Клаудія Кардинале, Моніка Вітті та Ніно Манфреді.

Що таке італійська комедія: трактування первісно драматичних тем з поняттями комедії, задоволення, іронії та гумору. Це те, що відрізняє італійську комедію від усіх інших комедій. ^{[К 1]}

— ^[1]

Коментарі

1. La commedia all'italiana è questo: trattare con termini comici, divertenti, ironici, umoristici degli argomenti che sono invece drammatici. È questo che distingue la commedia all'italiana da tutte le altre commedie.