Льюїс Кентлі

Льюїс Кентлі (англ. Lewis C. Cantley нар. 20 лютого 1949(19490220), Чарлстон, Західна Вірджинія, США) — американський учений. Фахівець у галузі біохімії та клітинної біології^[11]. Популярність принесли відкриття і дослідження фосфоїнозитид-3-кіназа^[en], який грає важливу роль в метаболізмі раку і цукрового діабету.

Льюїс Кентлі
Народився	20 лютого 1949(1949-02-20) (76 років)  Чарлстон, США
Місце проживання	Бостон
Країна	США
Діяльність	біолог, біохімік, викладач університету
Alma mater	Гарвардський університет (вересень 1978) Корнелльський університет (1975) West Virginia Wesleyan Colleged (1971)
Заклад	Університет Тафтса Weill Cornell Medicined[1] Beth Israel Deaconess Medical Centerd[2] Гарвардська медична школа[3][4] Dana–Farber Cancer Instituted[5] Tufts University School of Medicined[6] Гарвардський університет[7] Гарвардський університет[8]
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Gordon Hammesd
Членство	Національна академія наук США[9] Американська академія мистецтв і наук[10]
У шлюбі з	Vicki Satod
Нагороди	Премія за прорив у науках про життя (2013) Wolf Prize in Medicined (2016) Міжнародна премія Фонду Гайрднера (2015) Heinrich Wieland Prized (2000) Robert J. and Claire Pasarow Foundation Award for Distinguished Contributions to Cancer Researchd (2011) Fellow of the AACR Academyd (2014) EMBO Membershipd премія Луїзи Ґросс Горвіц (2019) Thomson Reuters Citation Laureates (2017) Camille Dreyfus Teacher-Scholar Awardsd Dr. Paul Janssen Award for Biomedical Researchd (2020) член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2010)

Кентлі вивчав хімію у Веслінському коледжі, який закінчив зі ступенем бакалавра в 1971 році, здобув ступінь доктора філософії у Корнелльському університеті у галузі фізичної хімії в 1975 році. У 1978 році він став асистентом, а в 1983 році доцентом біохімії та молекулярної біології у Гарвардському університеті. В 1985 році він став професором фізіології в Медичній школі Університету Тафтса. В 1992 році він став професором клітинної біології у Гарвардській медичній школі та директором відділу трансферу сигналу в лікарні Бета-Ізраїль. В 2003 році він був одним із засновників кафедри системної біології Гарвардської медичної школи, а в 2007 році став директором досліджень раку в Бета-Ізраїль. В 2012 році він став директором новостворених дослідницьких центрів раку Нью-Йоркської пресвітеріанської лікарні^[en] та Weill Cornell Medical College^[en]

Нагороди та визнання

• 1998:ASBMB Avanti Award for Lipid Research
• 1999:член Американської академії мистецтв і наук^[12]
• 2000:Премія Генріха Віланда^[en]
• 2001:член Національної академії наук США^[13]
• 2002:Каледонська премія від Единбурзького королівського товариства^[14]
• 2005:Pezcoller-AACR International Award for Cancer Research^[15]
• 2009:Премія Рольфа Луфта Каролінського інституту^[16]
• 2010:член Американської асоціації сприяння розвитку науки
• 2011:Премія Пасароу^[en]
• 2013:Премія за прорив у науках про життя
• 2013:Премія Якобеуса за дослідження діабету Каролінського інституту^[17]
• 2014:член Інституту медицини Національної академії^[18]
• 2015:AACR Princess Takamatsu Memorial Lectureship^[19]
• 2015:Премія Росса з молекулярної медицини^[20]
• 2015:Міжнародна премія Гайрднера^[21]
• 2015:член Європейської організації молекулярної біології^[22]
• 2015:The Association of American Cancer Institutes Distinguished Scientist Award ^[23]
• 2016:Премія Вольфа з медицини^[24]
• 2017: Clarivate Citation Laureates
• 2019: Премія Луїзи Ґросс Горвіц^[25]