Людвік Стецький

Людвік Стецький (1814—1895) — польський історик, письменник, етнограф, археолог, громадський діяч і меценат. Відомий своїми дослідженнями історії та культури Польщі, а також внеском у розвиток археології.

Людвік Стецький
Народився	1795[1][2]
Помер	3 червня 1859(1859-06-03)[1]
Учасник	Листопадове повстання 1830—1831
Рід	Стецькі (рід)
Батько	Юзеф Стецький[d]
Діти	Стецький Генріх Йозеф

Життєпис

Людвік Стецький є сином Яна Юзефа Стецького (1767—1832) і Теклі Людвігівни Вільги (1770—1832).

Був тричі одружений. Перша дружина — Юлія Чацька (1790—1827), донька Міхала Чацького (1755—1828) і Беати Потоцької (1760—1824).

У шлюбі мали 3 дітей: Генрика (1823—1895), згодом одруженого з Ядвігою Іллінською^[3] (1824—1889); Людвіку (1826—1828); Джулію (1827—1832).

Друга дружина — Амелія Понінська (1810—?). У шлюбі мали 5 дітей, з яких вижили двоє: Марія (1830—?), згодом дружина Оскара Людвіга Генріха Урсин-Пружинського (Ursyn-Pruszyński) (1820—?); Анна (1834—?), згодом дружина Едварда Адама Юліана Моренхайма (Mohrenheim) (1828—?).

Третя дружина — Олімпія Узнанська (1840—1901). У шлюбі мали 2 дітей: Вітольда (1846—1920), згодом одруженого з Юзефою Ганною Оленою Лєдоховською (1852—1937); Олександра (1849—1914), згодом одруженого з Марією Юзефою Розою Стецькою (1855—1945).

Після 1831 р. емігрував до Галичини, де заснував фабрику, згодом оселився у Кракові (Польща).

Через причетність до антиросійської діяльності Людвік Стецький не зміг успадкувати родинний маєток, тому той був конфіскований і на декілька десятиліть перетворився на казенне містечко. Після амністії, дарованої імператором Олександром II, маєток повернули Генрикові Стецькому, який подарував його Вітольдові Стецькому. Далі маєток перейшов у власність до Адама Стецького, а потім до Юзефа Стецького, який володів ним до 1939 р. Після Другої світової війни маєток Стецьких пристосували під інтернат.

Наукова діяльність

Людвік Стецький займався дослідженням історії та археології Польщі. Брав участь у розкопках давніх поселень і описував результати у своїх працях. Особливу увагу приділяв етнографічним дослідженням, вивчаючи традиції та культуру польського народу^[4].

Стецький був автором кількох наукових публікацій, присвячених польському фольклору та археологічним дослідженням. Його роботи внесли значний вклад у розвиток історичної науки у XIX столітті<ref>Nowak, Piotr

Див. також

• Маєток Стецьких у Великих Межирічах
• Полк волинських вільних козаків