Людовик IX Святий

Людо́вик IX, також Людовик Святий (фр. Louis IX, Saint Louis; 25 квітня 1214, Пуассі — 25 серпня 1270, Туніс) — король Франції з 1226 року; очолював сьомий та восьмий хрестові походи (під час останнього він помер), що закінчились провалами. Єдиний з королів Франції, зарахованих до святих римською церквою.

Людовик IX Святий фр. Louis IX[1] фр. Saint Louis[1]
Король Франції
Коронація:	29 листопада 1226
Попередник:	Людовик VIII Лев
Наступник:	Філіп III Сміливий
Народження:	25 квітня 1214(1214-04-25) Пуассі
Смерть:	25 серпня 1270(1270-08-25) (56 років) Туніс
Причина смерті:	дизентерія і цинга[2]
Поховання:	Абатство Сен-Дені, Париж, Французьке королівство
Країна:	Франція
Релігія:	католицька церква
Рід:	Капетинги
Батько:	Людовик VIII Лев
Мати:	Бланка Кастильська
Шлюб:	Маргарита Прованська
Діти:	Ізабелла, Людовик, Філіп, Жан Трістан, Петро, Бланка, Маргарита, Роберт, Агнеса
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Перше золоте екю, викарбуване Людовиком IX в 1266 році

Людовикові було одинадцять років, коли 8 листопада 1226 року помер його батько Людовик VIII Лев. Того ж року його коронували в Реймському соборі, але до досягнення повноліття його мати, Бланка Кастильська, керувала Французьким королівством як регент. Не існує точної дати, коли Людовик остаточно перебрав владу — він і його мати протягом певного часу керували державою спільно. Історики сходяться на думці, що з 1234 року Людовик почав правити як король з його матір'ю в ролі радника, ким вона й залишалася аж до її смерті в 1252 році.

Людовик IX провів військову, грошову і судову реформи. На території королівського домену верховною судовою інстанцією став Паризький парламент. Низку кримінальних, а також політичних справ було передано у виняткове провадження королівського суду. Людовик IX прагнув замінити феодальну військову повинність найманими військами, і це йому частково вдалося. Були заборонені приватні війни, встановлено правило «40 днів короля» між оголошенням війни та її початком — за цей час супротивники могли одуматися, а сеньйори, що опинилися перед загрозою військового конфлікту, могли апелювати до короля.

Людовик IX почав випускати королівську монету з високим вмістом золота (екю) і срібла (турський грош), яка поступово витіснила різні види монет, що карбували феодали й міста в королівському домені. На цілій території було впроваджено єдину монетну систему, а в інших областях королівства королівська монета повинна була обертатися разом з місцевими та незабаром стала витісняти їх з обігу.

Людовик IX виступив організатором 7-го і 8-го хрестових походів, під час 7-го походу він потрапив в полон (в 1250 р.) до єгипетського султана, потім його звільнили за великий викуп. Людовик IX вирізнявся побожністю і справедливістю, за це він отримав титул «Святий». Людовик IX помер під час 8-го хрестового походу в Тунісі начебто від чуми. Але є припущення, що це міг бути амебіаз, який тоді був поширений у Північній Африці, але практично відсутній в Європі, через що на цю хворобу часто тяжко хворіли хрестоносці.

Родина

Статуя Св. Людовика IX біля Єзуїтського колегіуму, Кутна Гора

Дружина — Маргарита Прованська (1221—1295), старша дочка Раймунда Беренгера IV, графа Прованського.

Діти:

• Бланка (1240—1243) — її народження було радісно зустрінене королівським двором, оскільки воно відбулося після двох викиднів та шести років шлюбу батьків. Померла у 2-річному віці^[3]. Її поховали в абатстві Роямон, але її останки були передані в Сен-Дені в 1820 році^[4].
• Ізабелла (1242—1271) — королева-консорт Наварри, дружина Теобальда II.
• Людовик (1244—1260) — спадкоємець французького трону від народження до смерті у 15-річному віці.
• Філіпп (1245—1285) — король Франції з 25 серпня 1270 року.
• Іоанн (1248) помер відразу після народження.
• Іоанн-Трістан (1250—1270) — супроводжував батька під час восьмого хрестового походу, але армія стала жертвою епідемії дизентерії. Жан Трістан був одним із жертв і помер 3 серпня 1270 року^[5].
• Петро (1251 — 6 квітня 1283)
• Бланка (1253–1320/1322)
• Маргарита (1254—1272) — герцогиня-консорт Брабанту, дружина герцога Іоанна І. Померла при пологах.
• Роберт (бл.1256 —1317) — граф Клермон-ан-Бовезі, граф-співправитель Шароле, сеньйор-співправитель Бурбону та Сен-Жусту, королівський камергер. Засновник династії Бурбон.
• Агнеса (бл. 1260 —1325) — герцогиня-консорт Бургундії, дружина герцога Роберта ІІ.

Генеалогія

Вшанування пам'яті

Ім'я Людовика увічнене в численних географічних назвах у всьому світі, наприклад, у назві американського міста Сент-Луїс.

Канонізація

Канонізований Католицькою церквою в 1297 році.