Сент-Луїс

Не плутати з однойменним округом на захід від міста.

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Сент-Луїс.

Сент-Луїс (англ. St. Louis) — місто (англ. city) і порт над річкою Міссісіпі у США у штаті Міссурі. Населення — 301 578 осіб (2020). За оцінками на 2013 рік — 318 416 (з передмістями 2,8 млн) мешканців.

Місто Сент-Луїс англ. St. Louis Прапор міста Сент-Луїсd  Печатка   Координати 38°37′35″ пн. ш. 90°11′58″ зх. д. Країна СШАСША Штат Міссурі Округ [[]] Межує з сусідні нас. пункти Сент-Луїс, Медісон, Сент-Клер  ? Mayor of St. Louisd[1]  Тішаура Джонсd[2][1][1]  Дата заснування 1764  Площа 171,03 км² Висота центру 142  м Водойма Міссісіпі  Офіційна мова значення не задано (Міссурі) Населення 301 578 осіб (1 квітня 2020)[3][4]  Густота населення 1866,89  осіб/км² Міста-побратими Болонья (30 липня 1987)[5], Богор (травень 2004)[6], Брчко (2008)[7], Донегол, Голвей (1977)[8][9], Ліон (січень 1976)[10], Нанкін (1979)[11][12], Сен-Луї (1994)[13], Сан-Луїс, Самара (1992)[14], Сан-Луїс-Потосі[15], Штутгарт (10 березня 1960)[16][17], Сува (1974)[18], Щецин (жовтень 1992)[19][20], Ухань (1994)[21], Йокнеам-Ілітd, Донегол (березень 1994)[22], Джорджтаун (14 серпня 1990)[23], Росаріо (8 листопада 2017)[24][25]  Часовий пояс UTC−6, влітку UTC-5 Телефонний код 314 Поштовий індекс (Almost all of 63101-63199)[26] 63101-63141, 63143-63147, 63150-63151, 63155-63158, 63160, 63163-63164, 63166-63167, 63169, 63171, 63177-63180, 63182, 63188, 63190, 63195, 63197-63199 Код FIPS 2965000 GeoNames 4407066, 4407084 OSM r1180533 ·R Офіційний сайт stlouis-mo.gov  Сент-Луїс Сент-Луїс (США)  Сент-Луїс у Вікісховищі  Portal:Saint Louisd

Місто розташоване на західному березі Міссісіпі навпроти міста Іст-Сент-Луїс у штаті Іллінойс, південніше місця злиття річки Міссурі з Міссісіпі. Межі міста залишаються незмінними з 1876 року.

В адміністративному поділі штату Міссурі Сент-Луїс має статус незалежного міста, що є еквівалентом округу.

Історія

Місцевість, де згодом побудували Сент-Луїс, була центром Міссісіпської культури корінних народів Америки. Ця цивілізація будівельників курганів насипала численні земляні вали й кургани по обидва боки річки Міссісіпі. Із 900 по 1500 рік головним регіональним центром цієї культури був Кахокія-Маунд. Через численні великі кургани в межах Сент-Луїса місто отримало прізвисько «Місто курганів». Ці кургани були переважно зруйновані під час забудови та розширення міста.

Перші європейські дослідники побували тут 1673 року, коли французи Луї Жол'є і Жак Маркетт пройшли через долину річки Міссісіпі. П'ять років по тому Ла Саль оголосив цей регіон володінням Франції і частиною Луїзіани.

Найбільш ранні європейські поселення в цьому районі були засновані на східному березі Міссісіпі в 1690-х — на початку 1700-х років, а на протилежному боці річки — у 1730-х роках. На початку 1764 року, після того як Франція програла Семирічну війну, П'єр Леклед з Нового Орлеану заснував торговий пост на західному березі Міссісіпі й назвав його на честь канонізованого французького короля Людовика IX (Луї IX). За результатами війни французькі землі на схід від Міссісіпі були передані Великій Британії, а землі на захід від Міссісіпі — Іспанії, тому майбутнє місто було засноване на іспанській території. Основним заняттям перших жителів була торгівля хутром.

1800 року Сент-Луїс був повернутий Франції і 1803 року, після купівлі Луїзіани, став частиною Сполучених Штатів. 1804 року експедиція Льюїса і Кларка вирушила з Сент-Луїса у свою велику дослідницьку подорож на північний захід до Тихого океану.

З приходом пароплавів у 1817 році Сент-Луїс почав швидко зростати і став важливим річковим портом. Німецькі та ірландські іммігранти оселилися тут у 19 столітті.

Місто стало опорним пунктом експансії Сполучених Штатів на захід, тут готувалися й екіпірувалися експедиції торговців хутром, а також дослідницькі експедиції в Каліфорнію й Орегон.

1849 року внаслідок епідемії холери тисячі людей померли, а частина міста була зруйнована пожежею, коли пароплав вибухнув біля берега. Залізниці були прокладені в 1850-х роках, а від 1870-х років вони вже забезпечували більшу частину перевезень. Під час Громадянської війни в США Сент-Луїс перебував на військовому положенні, будучи базою постачання збройних сил Півночі.

Після закінчення Громадянської війни Сент-Луїс був четвертим за чисельністю населення містом США і головним центром Середнього Заходу, але вже 1880 року його обігнало Чикаго^[27].

1904 року в місті проходили Всесвітня виставка та III Олімпійські ігри.

Географія

Сент-Луїс розташований за координатами 38°38′9″ пн. ш. 90°14′40″ зх. д. (38.635699, -90.244582)^[28]. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 171,03 км², з яких 160,34 км² — суходіл та 10,68 км² — водойми.

Клімат

Місто має вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена), проте агломерація Великого Сент-Луїса лежить у зоні вологого континентального клімату (Dfa за класифікацією Кеппена), що свідчить про вплив на клімат Сент-Луїсу острова тепла у місті. Для міста характерне жарке, вологе літо і холодна зима. Сент-Луїс відчуває вплив як холодного арктичного повітря, так і гарячого вологого тропічного повітря Мексиканської затоки. Середньорічна кількість опадів становить близько 1000 мм^[29], але кількість опадів має значні коливання (від 523 мм у 1953 році до 1555 мм у 2015 році). Найвища зареєстрована температура в Сент-Луїсі склала 46 °C 14 липня 1954 року, а найнижча температура була -30 °C 5 січня 1884 року.

Грози спостерігаються в середньому 48 днів на рік^[30]. У весняний період грози часто супроводжуються сильними вітрами, з градом і торнадо. Розташований у Коридорі торнадо, Сент-Луїс має вражаючу історією руйнівних торнадо. Сильні повені, такі як Велика повінь 1993 року, можуть відбуватися навесні і влітку.

Клімат Сент-Луиса
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	25	29	33	34	37	42	46	43	40	34	30	24	46
Середній максимум, °C	3,1	5,8	12,5	19,3	24,5	29,5	31,8	30,7	26,6	20,2	12,6	5,3	18,5
Середня температура, °C	−1,5	1,0	7,2	13,7	18,9	24,1	26,5	25,3	21,2	14,6	7,8	1,0	13,3
Середній мінімум, °C	−6,2	−3,8	1,9	8,0	13,3	18,7	21,3	19,9	15,8	9,0	3,1	−3,3	8,1
Абсолютний мінімум, °C	−30	−28	−21	−7	−1	6	11	8	0	−6	−17	−27	−30
Норма опадів, мм	45.9	53.8	90.9	88.9	100.8	94.4	97.7	72.3	79.2	68	83.3	76.9	952.7
Вологість повітря, %	73.0	72.0	68.3	63.5	66.5	67.1	68.0	70.0	71.6	68.7	72.2	75.8	69.7
Джерело: World Climate

Демографія

Історія переписів
Перепис	Населення		Зміна в %
1810	1600		—
1830	4977		—
1840	16 469		230.9%
1850	77 860		372.8%
1860	160 773		106.5%
1870	310 864		93.4%
1880	350 518		12.8%
1890	451 770		28.9%
1900	575 238		27.3%
1910	687 029		19.4%
1920	772 897		12.5%
1930	821 960		6.3%
1940	816 048		−0.7%
1950	856 796		5.0%
1960	750 026		−12.5%
1970	622 236		−17.0%
1980	453 805		−27.1%
1990	396 685		−12.6%
2000	348 189		−12.2%
2010	319 294		−8.3%
2020	301 578		−5.5%

Згідно з переписом 2010 року^[31], у місті мешкали 319 294 особи в 142 057 домогосподарствах у складі 67 488 родин. Густота населення становила 1867 осіб/км². Було 176002 помешкання (1029/км²).

Расовий склад населення:

49,2 % — чорних або афроамериканців 43,9 % — білих 2,9 % — азійців 0,3 % — корінних американців 1,3 % — осіб інших рас

До двох чи більше рас належало 2,4 %. Іспаномовні складали 3,5 % від усіх жителів.

За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 21,2 % — особи молодші 18 років, 67,8 % — особи у віці 18—64 років, 11,0 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 33,9 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 93,4 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 90,8 чоловіків також старших 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство становив 52 203 долари США (медіана — 35 599), а середній дохід на одну сім'ю — 64 580 доларів (медіана — 46 334). Медіана доходів становила 42 411 долар для чоловіків та 36 279 доларів для жінок.^{[Прим. 1]} За межею бідності перебувало 27,1 % осіб, у тому числі 41,8 % дітей у віці до 18 років та 16,6 % осіб у віці 65 років та старших.

Цивільне працевлаштоване населення становило 147 194 особи. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 27,5 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 13,5 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 11,5 %.

Спорт

У місті базуються спортивні такі команди: хокейний клуб Сент-Луїс Блюз (домашня арена — Скоттрейд-центр), бейсбольний клуб Сент-Луїс Кардиналз (домашня арена — Буш Стедіум). У 1995—2015 роках у Сент-Луїсі базувалася команда з американського футболу Сент-Луїс Ремз, 2016 року команда повернулася до Лос-Анджелесу, де вона базувалася раніше.

З 1 липня по 23 листопада 1904 року в Сент-Луїсі проходили III Олімпійські ігри, у змаганнях брали участь спортсмени з дванадцяти країн світу^[32]. Починаючи з 2013 року в місті щорічно проходить міжнародний шаховий турнір, який є одним з етапів шахової серії турнірів Grand Chess Tour (з 2015 року)^[33].

Транспорт

З липня 1993 року в місті працює легкий метрополітен, дві лінії якого пов'язують Сент-Луїс з його передмістями та міжнародним аеропортом. Сент-Луїс обслуговується двома пасажирськими аеропортами. Міжнародний аеропорт Ламберт-Сент-Луїс знаходиться за 16 кілометрів на північний захід від центру міста. Це найбільший і найзавантаженіший аеропорт у штаті. 2016 року, коли аеропорт здійснював понад 255 рейсів щоденно, він обслужив більше 15 мільйонів пасажирів.^[34]. Аеропорт Сент-Луїс-Мід-Америка є другим пасажирським аеропортом, що обслуговує місто. Він розташований за 27 кілометрів на схід від центру міста, обслуговує тільки внутрішні рейси.

Культура

• Художній музей (Сент-Луїс)

Уродженці

• Вільям Беггот (1879—1948) — американський актор, режисер і сценарист
• Гелен Фріман (1886—1960) — американська актриса кіно
• Томас Еліот (1888—1965) — американський та англійський поет, драматург і літературний критик
• Дел Ендрюс (1894—1942) — голлівудський сценарист та режисер
• Гордон Вайлз (1904—1950) — американський артдиректор і режисер
• Петсі Рут Міллер (1904—1995) — американська кіноакторка, яка зробила кар'єру в епоху німого кіно
• Марта Ґеллгорн (1908—1998) — американська журналістка, письменниця
• Барбара О'Ніл (1910—1980) — американська кіноакторка
• Вінсент Прайс (1911—1993) — американський актор
• Бетті Грейбл (1916—1973) — американська акторка, танцівниця і співачка
• Шеллі Вінтерс (1920—2006) — американська театральна, телевізійна і кіноакторка
• Йогі Берра (1925—2015) — американський бейсболіст і менеджер
• Томас Іглтон (1929—2007) — американський політик
• Фонтелла Басс (1940—2012) — американська співачка в стилях соул, ритм-енд-блюз, поп
• Марша Мейсон (нар. 1942) — американська акторка і телевізійний режисер
• Стівен Чу (нар. 1948) — американський фізик, нобелевський лауреат
• Джон Гудмен (нар. 1952) — американський актор та продюсер
• Лінда Блер (нар. 1959) — американська актриса кіно і телебачення
• Енн Вагнер (нар. 1962) — американський політик і дипломат.

Українці Сент-Луїсу

У місті проживає близько 3000 українців (у 1930-х роках було близько 1000). Перші українці, здебільшого з Лемківщини, поселилися в Сент-Луїсі в 1880-х роках.

У місті є дві українські парафії: католицька (з церквою Успіння, заснована в 1907 році) і православна — від 1927 року.

У місті помер Омелян Лоґуш — член проводу ОУН(б) (псевдо «Іванів»), батько Юрія Лоґуша.

Галерея

Панорама Сент-Луїсу (вересень 2008 року)

• 
  Старий корпус Палацу юстиції, який тепер є частиною Національної експозиції Меморіалу Джефферсона
• 
  Ратуша
• 
  Центральна бібліотека
• 
  Університет Вашингтона
• 
  Художній музей
• 
  Музей міста
• 
  Міссурійський ботанічний сад
• 
  Колишній залізничний вокзал, перебудований на готель і торгівельний центр
• 
  Базиліка Святого Людовіка
• 
  Вейнрайт-білдинг (1890-1891), арх. Луїс Салліван